Мольєр вивчав і використовував досвід класицистичного театру. Він підніс комедію до рівня поетичного жанру класицизму й водночас вивів її за межі класицистичної системи.

У комедії втілені такі правила класицизму:

— єдність місця (дія відбувається в будинку пана Журдена);

— єдність часу (дія обмежується однією добою);

— негативні персонажі протиставляються позитивним;

— викриваються соціальні та людські вади: паразитизм аристократії (образ Доранта) та марнославство буржуазії (образ Журдена).

Але Мольєр не тільки дотримується правил класицизму, а й порушує їх:

— драматург протиставив комедію трагедії, яка вважалася

Провідним жанром класицизму. Тим самим, порушивши суворі

Жанрові межі, він довів, що комедія за силою актуальності

Може стати в один ряд із високим жанром — трагедієї

— у комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєр порушує єдність дії: крім сюжетної лінії закоханого пана Журдена, в комедії розгортаються ще три лінії — Люсіль та Клеонта, маркізи та графа, слуг Ніколь та Ков’єля;

— негативний герой (пан Журден) наділений позитивними рисами.