Релігійний зміст протестантизму

На початку ХIV в. у країнах Центральної й Північної Європи спалахує буржуазне по суті рух, спрямований проти феодалізму і його церковного вираження – католицизму, проти самовладдя й безсоромного вимагання папської курії. Одним з перших кроків реформаційного руху в Німеччині був виступ Мартіна Лютера проти індульгенцій. Лютер виступив проти претензій католицького духівництва контролювати віру й совість на правах посередника між людьми й Богом. Людина може врятувати душу тільки за допомогою віри, що безпосередньо даруется Богом, без допомоги церкви. Це навчання Лютера про порятунок або виправдання вірою в спокутну жертву Христа, стало одним із центральних догматів протестантизму

Лютеранська реформація проголосила вчення про загальне священство, про рівність всіх віруючих перед Богом. Було висунуто вимогу скасування відособленого стану священиків, усунення ченців, прелатів, римської курії, тобто всієї дорогої ієрархії. Був відкинутий і авторитет папських декретів і послань, рішень соборів, єдиним авторитетом у питаннях віри було визнано “священне писання”. Перекладена Лютером на німецьку мову Біблія стала настільною книгою прихильників реформованого християнства

Навчання Лютера розглядало мирську діяльність людини як служіння богові

Не у втечі від миру, а в земному житті людин повинен був шукати порятунок. З навчання Лютера випливало, що мирське життя людини й громадський порядок, що повинен забезпечувати людині можливість віддаватися вірі, становлять важливий момент християнської релігії

Протестантизм виник у ХIV в., в епоху Реформації. Різновиду реформаційного руху цвинглианство й кальвінізм. Реформація у Швейцарії, вождями якої були Цвингли й Кальвін, набагато більш послідовно, ніж лютеранство, виразила буржуазну сутність реформаційного руху. Цвинглианство більш рішуче порвало з обрядовою стороною католицизму, відмовившись від визнання особливої магічної сили – благодаті за останніми двома збереженими лютеранством таїнствами – хрещенням і причащанням ; причащання розглядалося як простий обряд, чинений на згадку про смерть Ісуса Христа, у якому хліб і вино є лише символами його тіла й крові. Набагато більше поширення одержав кальвінізм. Одним з головних догматів кальвінізму є вчення про ” абсолютне приречення “: ще до ” створення миру ” Бог нібито визначив долі людей, одним уготован рай, іншим – пекло, і ніякі зусилля людей не можуть змінити те, що визначено Всевишнім. Із самого початку кальвінізму була властива нетерпимість до всякого прояву инакомисли. Кальвінізм радикально реформував християнський культ і церковну організацію. Майже всі зовнішні атрибути католицького культу (ікони, одягання, свічі й т.д.) були відкинуті

Основне місце в богослужінні зайняли читання й коментування Біблії, спів псалмів. Керівну роль у кальвіністських громадах стали грати старшини (пресвітери) і проповідники

Реформація в Англії знайшла трохи інший характер у порівнянні з Німеччиною або Швейцарією. В 1534 р. англійський парламент проголосив незалежність церкви від тата й оголосив її главою короля Генріха VIII. Згодом вплив протестантизму на англійську церкву підсилилося й поглибилося її розмежування з католицизмом. Англійська церква прийняла протестанские догмати про виправдання вірою й про “священне писання ” як єдиному джерелі віри ; відкинула навчання католицизму про індульгенції, про шанування ікон і мощів. У той же час визнавався, хоча й із застереженнями, католицький догмат про що рятує имцеркви.

Були збережені літургія й ряд інших характерних для католицизму обрядів, залишився недоторканним епископат.

У Шотландії рух за реформу церкви проходило під прапорами кальвінізму. Наприкінці 60 – х рр. XVI в. Марія Стюарт, що опирався на католицьку знать і підтримку з боку папства, зазнала поразки. У Шотландії затвердилася виросла з кальвінізму пресвітеріанська церква. Вона виходила з визнання єдиновладдя Христа в громаді віруючих і рівноправності всіх її членів. У зв’язку із цим, на відміну від англіканської церкви, було ліквідоване єпископство й збережене пресвитерство в дусі кальвінізму

У зв’язку із загостренням соціальних протиріч в Англії кінця XVI – початку XVII в. складається буржуазна опозиція абсолютистському режиму, що не задовольняє королівська реформація. Серед англійської буржуазії одержує поширення кальвінізм, прихильників якого називали пуританами

Помірні пуритани обмежувалися вимогам установлення пресвітеріанської церкви, тоді як радикальне крило, індепенденти (незалежні) повністю відкинули принцип державної церкви ; кожна релігійна громада повинна бути зовсім вільної у виборі віросповідання

Активізація демократичних елементів привела до виникнення релігійних сект конгрегационалистов, баптистів, квакерів і др.

Таким чином, у період Реформації в Німеччині й Швейцарії й потім у часи буржуазних революцій, насамперед в Англії, сформувалися основні плини, які представляють протестантизм у цей час. Головними різновидами реформованого в буржуазному дусі християнства були й залишаються виниклі безпосередньо в період Реформації лютеранство й кальвінізм. Всі інші протестанские утворення лише варіюють основні принципи цих плинів

На початку XIX в. протестантське відгалуження християнства являє собою строкату й різноманітну картину. Надалі ця строкатість зросла у великому ступені як у результаті дроблення основних підрозділів даного віросповідання (лютеранство, кальвінізм і англіканство) , так і в ході появи нових деномінацій, іменованих сектами адвентистів, ” Армії порятунку “, ” Християнської науки”, ” Свідків Иегових ” і т.д., одержали подальший розвиток наступні протестантські секти: баптизм, меннонитство, методизм, квакерство й др.

У першій половині ХVI в. реформаційний плин стало швидко поширюватися за межами Німеччини. Лютеранство затвердилося в Австрії, Скандинавських країнах, Прибалтиці. Окремі лютеранські громади з’явилися в Польщі, Угорщині, Франції. У цей же час у Швейцарії виникають нові Відбиваючи спосіб життя людей, релігія як масова ідеологія багато в чому визначає їхню повсякденну діяльність. Протестантизм щодо цього досить повчальний. Він висунув нові подання про особистість і моральність, про місце релігії в суспільстві. Протестантизм не залишився за обрієм минулих століть, він і сьогодні впливова духовно-інтелектуальна сила Заходу. Його поява стала переломним моментом у всій європейській культурі. Підвищений інтерес протестантизму до внутрішнього, особистісного миру людини, наприкінці-кінців, пояснює його величезний вплив на європейську історико-культурну традицію

Протестантизм – це третя, після православ’я й католицизму, найбільший різновид християнства, що охоплює безліч самостійних сповідань і церков

Протестантизм – це порівняно молодий різновид християнства

Особливості ідеології й організації сучасного протестантизму багато в чому обумовлені історією його виникнення й наступного розвитку

Розділяючи основні особливості розвитий релігії, тобто віруючи в буття Бога, безсмертя душі, надприродний і загробний мир і т.п., протестанти так само, як і католики й православні, уявляють собі Бога як триєдиний Бог – батька, Бога сина й Бога – святого духу. Ісус Христа вони ототожнювали із другою особою цієї Трійці. Разом з тим протестантизм має свої особливості, що відрізняють його від православ’я й католицизму. Протестантизм очистив небо від цілого пантеону божків, які перетворили католицизм і православ’я фактично в багатобожжя. Протестанти поклоняються тільки триєдиному богові (у них немає культу святих і богоматері) , а особливо Христу, уважаючи його щирою главою своїх церков у цілому й громад вчастности.

Разом з тим з католицизмом протестантизм ріднить багато чого: і филиокве (вчення про те, що ” святий дух ” виходить не тільки від Бога – батька, як уважають православні, але й від сина) , і вживання при причащанні опресноков, і органи, і хрещення через обливання, і звичай сидіти під час богослужіння й багато чого інше

Відповідно до загального навчання християнства протестантизм всіх різновидів стоїть на позиції, що знання релігійної істини дається людині божественним одкровенням

Pages: 1 2

Збережи - » Релігійний зміст протестантизму . З'явився готовий твір.

Релігійний зміст протестантизму





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.