Рецензія оповідання Буніна «Холодна осінь» із циклу «Темні алеї». Даний цикл Іван Бунін написав в еміграції, коли йому було сімдесят років. Незважаючи на те, що Бунін провів довгий час © Алл Соч. РУ 2005 в еміграції, письменник не втратив гостроту російської мови. Це видно по цьому циклі оповідань. Всі оповідання присвячені любові, тільки в кожному з них автор показав різні грані любові

У цьому циклі присутній любов, як плотський потяг і як піднесене почуття. Композиційно оповідання «Холодна осінь» розділений на дві частини. До й після смерті коханого головної героїні. Чорта, що розділяє оповідання й життя героїні на дві частини, проведена дуже чітко і ясно.

Героїня так розповідає про своє минуле, що читачеві здається, що всі події відбуваються в даний момент. Це ілюзія виникає через те, що автор описує все в таких дрібних подробицях, що перед очами читача виникає цільна картина, що має форму, колір і звук. Оповідання «Холодна осінь», помоему, можна назвати історичним, хоча історія в цьому оповіданні змінене. У першій частині оповідання події розвиваються стрімко, досягаючи кульмінації оповідання. П’ятнадцятого червня вбили кронпринца, у Петров день за обідом він був оголошений нареченим головної героїні, а дев’ятнадцятого липня Німеччина оголосила війну…

По-моєму, автор невипадково поставив у цьому місці многоточие. Він оголошений нареченим і відразу в голові читача рисується ідилія щасливого сімейного життя, але в наступною фразою оголошується війна. І всі мрії й надії валять в одна мить. Далі автор наголошує на прощальному вечорі. Його призвали на фронт. У вересні він приїжджає попрощатися перед від’їздом

У цей вечір вимовляється фраза батьком нареченої: Дивно рання й холодна осінь! Ця фраза вимовляється як констатація факту. Наприкінці оповідання героїня скаже, що та холодна осінь, той осінній вечір - всі що було в неї в житті. Даний вечір описаний дуже докладно, описана кожна дія героїв

У цей вечір головні герої пішли гуляти в сад, і ця прогулянка є кульмінацією оповідання й життя героїні. Перед прогулянкою в прихожей наречений головної героїні згадує вірші Фета: Яка холодна осінь! Надягни свою шаль і капот… Але цей вірш герой починає не спочатку. Початок вірша він згадує ледве пізніше.

Дивися - меж сосон, що чорніють, Начебто пожежа повстає… Герої оповідання під словом пожежу мають на увазі схід місяця, але нам читачам цього дня, ясно, що пожежа символізує світову й особисту катастрофи. Світова катастрофа - це Світова війна, а для Росії катастрофи тривають і після війни

У сімнадцятому році відбувається революція