Дана робота розглядає проблемі сучасності - злочинності неповнолітніх Для цього був проведений психологічний аналіз. Виділимо основні поняття, якими будемо оперувати в роботі. Злочином уважається передбачене карним законом конкретне суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що зазіхає на суспільний або державний устрій РФ, її політичну й економічну систему, державну, суспільну й приватну власність, особистість, політичні, трудові, майнові й інші права й волі громадян, а дорівнює інше винне доконане суспільно небезпечне діяння, передбачене карним законом

Важливо відзначити, що до злочинів ставляться тільки діяння, передбачені карним законом. Діяння, не зазначене в законі, до розряду злочинів не ставиться й може вважатися дисциплінарною, адміністративною або аморальною провиною

Суспільна небезпека є критерієм, що визначає діяння як злочин, тобто заподіяння значного збитку (шкоди) існуючим суспільним відносинам або утримуюче в собі реальну погрозу заподіяння такого збитку цим відносинам повинне розцінюватися як злочин

Дамо тепер визначення поняттю злочинності. Злочинність - це сукупність всіх злочинів, чинених у суспільстві за певний проміжок часу, тобто злочинність - массовидное явище, відбите в статистику. Відмінність понять злочинності й злочини в тім, що поняття злочин - одиничне, а злочинність - поняття масове . По ознаці масовості визначається стан злочинності в суспільстві і її динаміку за певні відрізки часу. Злочинність має наступні основні ознаки: історична мінливість, масовість, антагоністичність існуючим суспільним відносинам, інтернаціональний характер

Тільки по сукупності перерахованих критеріїв можна скласти достовірне уявлення про стан у країні, на окремій території або по поло-віковому або іншому соціально-демографічному критеріям. Якщо взяти за основу судження про стан, наприклад, підліткової злочинності тільки по числу осіб, засуджених до карного покарання (або колоніях, що відбувають покарання в,), то такий висновок буде недостовірним, тому що в це число не включені підлітки, що зробили малозначні злочини, справи на які на законних підставах були передані в комісії зі справ неповнолітніх. У число засуджених не входять особи, звільнені від кримінальної відповідальності по іншим, зазначеним у законі підставам, а також особи, у відношенні яких кримінальні справи не збуджувалися в силу ряду причин (недоліків у роботі органів дізнання й наслідки, оголошеної амністії й т.п.), а також не врахована частка латентних злочинів, коли злочин зроблений, але потерпілі не заявляють про цьому або правоохоронним органах про цьому не відомо. Наприклад, дуже високий рівень латентнасти в справах по зґвалтуваннях. Дослідження, проведені серед студентів Москви й Ростову-на^-Дону, показали, що кожна четверта з обстежених піддавалася зґвалтуванню, але про це не заявляла. Так само високий рівень латентности при кишенькових крадіжках

Не ставляться до злочинців і особи , що не досягли віку кримінальної відповідальності , що зробили суспільно небезпечні діяння, тому що вони не є суб’єктами злочину

Під структурою злочинності розуміється різновид злочинів, розподіл їх по видах, обумовленим по слудующим ознаках:

o кримінально^-правовим : ступінь суспільної небезпеки (тяжкі, менш тяжкі, малозначні); форма здійснення (одноосібно або в співучасті, з насильством або без його застосування); види й розміри покарання; суб’єкти злочину (неповнолітні й дорослі, що вперше зробили й рецидивісти, особливо небезпечні рецидивісти й ін.);

o кримінологічним : час і місце здійснення злочинів, їхній характер, спонтанна, самоорганізована або організована злочинність; збройний характер і ін.;

o соціально^-демографічним : вік, полова приналежність, рід занять, утворення, родиний стан і інші соціально-демографічні ознаки злочинців

Виходячи з названих критеріїв і показників раасмотрим основні тенденції закономірності динаміки злочинності неповнолітніх, а також організації профілактичної роботи стосовно до учебнимзаведениям (загальноосвітніх шкіл, гімназіям, ліцеям, коледжам і т.п.).

Суспільство виявилося перед фактом: злочинність серед неповнолітніх катастрофічно швидко росте, докорінно міняється її структура й характер. Важливо вникнути в суть цього феномена, зрозуміти, чому так все відбувається. Не тільки тому,що з розвалом СРСР, кризою суспільства й державності розпалася раніше существовавщая система профілактики, і не тільки у зв’язку з дією ряду соціально-негативних факторів, на що вказували й указують кримінологи, але й тому, що ми не знаємо сучасної підліткової злочинності, не знаємо, що вона із себе представляє. Судимо про неї поверхово на основі лише що яскраво кидаються в очі ознак. При цьому ні педагоги, ні практичні психологи, ні працівники правоохоронних органів психологічно не готові до її швидких змін. А звідси - серйозні недогляди в профілактичній роботі. Розглянемо основні характеристики подростково-юношеской злочинності

Високий динамізм. Злочинність неповнолітніх росте непропорційно швидко. Звичайно рівень злочинності зіставляють із динамікою населення підліткового віку. Є така закономірність, коли ріст злочинності відповідає приросту або зменшенню населення підліткового віку. А зараз приріст злочинності серед підлітків і юнаків значно випереджає ріст подростково-юнацької популяції: злочинність серед неповнолітніх за 10 років виросла приблизно у два рази. А подростково-юнацьке населення зменшилося на 15-20%. Це по даним нашої недосконалої й статистики, що щадить. Фактично ж одержати точні дані важко, оскільки в подростково-юнацької злочинності високий рівень латентности , коли злочин зроблений, але правоохоронним органам про цьому невідомо. Наприклад, не все жертви зґвалтувань, рекету, кишенькових і квартирних крадіжок, шахрайства заявляють про доконаний на них факті злочинного зазіхання. Причини різні, залежні від характеру доконаного злочину, так, при изнаксилованиях діє фальшивий сором; небажання оприлюднити про себе компрометуючі відомості; погрози з боку ґвалтівників; виплата родителями ґвалтівників батькам пострадавщих “відкупних”; почуття незручності, випробовуване дівчиною перед слідчим(більшість із яких чоловіка) і т.п. При рекеті, кишенькових крадіжках, шахрайстві діють інші причини. Дуже часто - це невір’я в можливості міліції изловить і залучити до кримінальної відповідальності злочинців; вибір найменшого зла (“по наслідку й судам затаскають”). Самозвинувачення (“сам мол винове, що обдурили”) і т.п. Навіть не про всі квартирні крадіжки потерпілі заявляють, особливо ті , кому є щось зі своїх несправедливих доходів приховувати. Так, група підлітків через наводциков довідалася багаті квартири осіб, що нажили стан незаконними способами

Сьогодні в середньому по країні кожний десятий злочин відбувається підлітком або юнаком. По не яких регіонам - кожне четверте. Найвищий рівень злочинної активності неповнолітніх всі останні роки спостерігається в Республіці Бурятія, Приморському краї, Сахалінській області ( 300-500 злочинців на 10 тис. Населення у віці 14-17 років) 1 . В 1994 році цією групою населення було зроблено понад 210 тясач злочини 2 . Що ховається за цією цифрою? Те, що дуже рано значна частина подростково-юнацького населення попадає в злочинний мир і прилучається до його страшних законів життя. Звідси найбільша ймовірність рецидиву: чим раніше встане людина на цей шлях, тим швидше досягає рівня особливо небезпечного рецидивіста. Це - закономірність .

Тому за останні 15 років середній вік особливо небезпечного рецидивіста знизився на 4-5 років (з 28-30 років до 23-25 років) 1 . Рецидивіст небезпечний не тільки й

не стільки потенційною можливістю здійснення їм нового злочину, скільки можливістю прилучення нестійких підлітків і юнаків до злочинного способу життя 2 . Він поодинці не діє, а організує злочинні групи, втягуючи в них новачків, тобто починає криминализировать подростково-юнацьке населення, породжувати первинну злочинність. Рецидивіст стає вчителем і наставником підлітків у сфері злочинної діяльності. Молодий рецидивіст небезпечний і тим, що за віком ( 23-25 років) він не далеко “пішов” від підлітків і тому як особистість він психологічно їм цікавий. Значить чим більше неповнолітніх стає на шлях злочинів, тим більше небезпека ескалації злочинності, тобто її самопородження, саморозвитку по властивим їй законам

Pages: 1 2