У віршах Пушкіна й Лермонтова «Пророк» це про-є самим наочним образом. Фактично, лермонтовский «Пророк» - продовження, друга серія «Пророка» пушкинско-го. Якщо подивитися на ці два вірші як на єдине це-лое у двох частинах, то ми легко побачимо, що в першій частині выс-шие сили вкладають у людину пророчу міць і посилають його в мир, а в другий показані результати цього приходу. Так і сам Пушкін, розуміючи свою вибраність, ще не відчув у пів^-ний мері трагічності перебування пророка на землі, його ще з-гревала причетність до божественного. Лермонтов уже забув це почуття, він пройшов через всі щаблі заперечення свого дарунка ті-мі, заради кого був посланий у мир. Його місія зазнала краху, і він, розчарований, гірко шкодує про це. Він пішов назад у пустелю, звідки прийшов, і там тільки почуває себе вільним і спокійним. Пушкіна йшов у мир, Лермонтов біг із цього миру. Тако-Ви й мотиви лірики обох поетів. Один грає як дитина й захоплюється божественною мудрістю, іншої, повністю вкусив цієї мудрості й побачивши, що вона перетворюється на землі в гіркоту й страждання, починає задавати здивовані страст-ные питання