Процес формування політичної карти миру нараховує кілька тисячоріч. Пройшло чимало історичних епох, тому можна говорити про існування періодів у формуванні політичної карти миру. Можна виділити: древній, середньовічний, новий і новітній періоди

Древній період (від епохи виникнення перших форм держави до V в. н.е.) охоплює епоху рабовласницького ладу. Характеризується розвитком і катастрофою перших держав на Землі: Древнього Єгипту, Карфагена, Древньої Греції, Древнього Рима й ін. Ці держави внесли великий вклад у розвиток світової цивілізації. Разом з тим, уже тоді головним засобом територіальних змін були воєнні дії

Середньовічний період ( V - XV вв.) пов’язаний з епохою феодалізму. Політичні функції феодальної держави були складніше й різноманітніше, ніж у госуда рств ін і рабовласницькому ладі. Складався внутрішній ринок, переборювалася відособленість регіонів. Виявилося прагнення госуда рств до д альним територіальних захоплень, тому що Європа, наприклад, уже повністю була поділена між ними. У цей період існували держави: Візантія, Священна Римська імперія, Англія, Іспанія, Португалія, Київська Русь і др.

Сильно змінила карту миру епоха Великих географічних відкриттів на стику феодальних і капіталістичної суспільно-економічних формацій. З’явилася потреба в ринках і нових багатих землях і, у зв’язку із цим, думка про кругосвітні плавання

З рубежу XV - XVI вв. виділяють Новий період історії (аж до I світової війни XX в.). Це епоха зародження, підйому й твердження капіталістичних відносин. Вона поклала початок європейської колоніальної експансії й поширенню міжнародних господарських зв’язків на увесь світ

1420-е рр. - перші колоніальні захоплення Португалії: Мадейра, Азорські острова, Невільничий Берег (Африка).

1453 р. - падіння Константинополя (панування турок на південно-східному напрямку. Османська імперія контролює сухопутні шляхи в Азію).

1492-1502 гг. - відкриття для європейців Америки (4 подорожі Колумба в Центральну Америку й північну частину Південної Америки). Початок іспанської колонізації Америки

1494 р. - Тордесильясский договір - розділ миру між Португалією й Іспанією

1498 р. - плавання Васко да Гамору (шлях навколо Африки).

1499-1504 гг. - подорожі Америго Веспуччи в Південну Америку

1519-1522 гг. - кругосвітня подорож Магеллана і його супутників

1648 р. - подорож Семена Дежньова (Росія - Сибір).

1740-е г. - подорожі Беринга й Чирикова (Сибір).

1771-1773 гг. - подорожі Дж. Кука (Австралія, Океанія).

В епоху великих географічних відкриттів найбільшими колоніальними державами були Іспанія й Португалія. З розвитком мануфактурного капіталізму на авансцену історії виходять Англія, Франція, Нідерланди, Німеччина, пізніше й США. Цей період історії також характеризувався колоніальними захопленнями

Особливо нестійкої стала політична карта миру на рубежі XIX - XX вв., коли між провідними країнами різко загострилася боротьба за територіальний розділ миру. Так, в 1876 р. усього 10% території Африки належало західноєвропейським країнам, тоді як в 1900 р. - уже 90%. І до початку XX століття фактично розділ миру виявився повністю завершеним, тобто став можливий лише його насильницький переділ

Початок Новітнього періоду у формуванні політичної карти миру зв’язується із закінченням I світової війни. Наступними етапними моментами з’явилися II світова війна й рубіж 90-х років, що характеризується великими змінами на політичній карті Східної Європи (розпад СРСР, Югославії й ін.).

Перший етап ознаменувався появою на карті миру першої соціалістичної держави (СРСР) і помітними територіальними зрушеннями, причому не тільки в Європі. Розпалася Австро-Угорщина , змінилися границі багатьох держав, утворилися суверенні країни: Польща, Фінляндія, Королівство сербів, хорватів, словенців і ін. Розширилися колоніальні володіння Великобританії, Франції, Бельгії, Японії

Другий етап (після II світової війни), крім змін на політичній карті Європи, асоціюється, насамперед, з розпадом колоніальної системи й утворенням великої кількості незалежних держав в Азії, Африці, Океанії, Латинській Америці (у Карибському регіоні).

Третій етап триває й зараз. До якісно нових змін на політичній карті миру (це зміни, що звичайно не ведуть до зміни території держави, суть яких полягає в зміні суспільно-економічних формацій, завоюванні державної самостійності колишніми колоніальними країнами, введенні нового державного устрою й т.д.) і оказивающим великий вплив на соціально-економічне й суспільно-політичне життя всього світового співтовариство можна віднести наступні:

Розпад в 1991 році СРСР, твердження політичної незалежності трьох колишніх союзних республік Прибалтики, а потім і інших, у т.ч. Росії

Утворення СНД;

Переважно мирні, народно-демократичні революції 1989-90 гг. («оксамитові») у країнах Східної Європи

Припинення в 1991 р. діяльності Організації Варшавського Договору (ОВД) і Ради Економічної Взаємодопомоги (СеВ), що серйозно вплинуло на політичну й економічну обстановку не тільки в Європі, але й в усьому світі;

3 жовтня 1990 р. - об’єднання двох германських держав (ГДР і ФРН);

розпад СФРЮ, проголошення політичної незалежності Словенії, Боснії й Герцеговини, Македонії, Хорватії, Союзної Республіки Югославії (у складі Сербії й Чорногорії). Найгостріша політична криза колишньої федерації вилився в громадянську війну й міжнаціональні конфлікти, що тривають дотепер;

травень 1990 р. - об’єднання арабських держав ЙАР і НДРЙ на національно-етнічній основі (Єменська Республіка, столиця - м. Сану);

1990-91 гг. - процес деколонізації триває: незалежність одержала Намібія - остання колонія в Африці; утворилися нові держави в Океанії: Федеративні Штати Микронезии (Каролінські про-ва), Республіка Маршаллові острова;

1 січня 1993 р. - утворення двох незалежних держав (розпад Чехословаччини) - Чехії й Словаччини;

1993 р. - проголошена незалежність держави еритрея (колишня провінція Ефіопії на березі Червоного моря).

Масштаби майбутніх змін на політичній карті миру будуть визначатися подальшим ходом етнокультурних процесів у багатонаціональних країнах, характером економічних, політичних і культурних відносин між країнами й народами

Список літератури

1. И.А. Родіонова «Політична карта миру. Географія світового господарства» М., 1996;

2. А.Г.Артем’єва, В.П.Максаковский і ін. «Економічна географія закордонних країн» (підручник) М. 1995.

Збережи - » Процес формування політичної карти миру . З'явився готовий твір.