Початок переваги геологічної ролі людини над іншими геологічними процесами, що протікають у біосфері.

Це умова також можна вважати виконаним, хоча саме перевага геологічної ролі людини в ряді випадків привело до важких екологічних наслідків. Обсяг гірських порід, що витягаються із глибин Землі всіма шахтами й кар’єрами миру, зараз майже у два рази перевищує середній обсяг лав і пеплов, що виносяться щорічно всіма вулканами Землі.

Розширення границь біосфери й вихід у космос.

У роботах останнього десятиліття В. И. Вернадський не вважав границі біосфери постійними. Він підкреслював розширення їх у минулому як підсумок виходу живої речовини на сушу, появи високоствольной рослинності, що літають комах, а пізніше літаючих ящерів і птахів. У процесі переходу в ноосферу границі біосфери повинні розширюватися, а людина повинен вийти в космос. Ці пророкування збулися.

Відкриття нових джерел енергії.

Умова виконана, але, на жаль, із трагічними наслідками. Атомна енергія давно освоєна й у мирних, і у військових цілях. Людство (а точніше політики) явно не готовий обмежитися мирними цілями, більше того - атомна (ядерна) сила ввійшла в наше століття насамперед як військовий засіб і засіб лякання конфронтуючих ядерних держав. Питання про використання атомної енергії глибоко хвилював Вернадського ще більше напівстоліття назад. У передмові до книги "Нариси й мови" він пророчо писав: "Недалекий час, коли людина одержить у свої руки атомну енергію, таке джерело сили, що дасть йому можливість будувати своє життя, як він захоче…. чи Зуміє людина скористатися цією силою, направити її на добро, а не на самознищення? Чи доріс він до вміння використовувати ту силу, що неминуче повинна йому дати наука? ". Величезний ядерний потенціал підтримується почуттям взаємного страху й прагненням однієї зі сторін до хиткої переваги. Могутність нового джерела енергії виявилося сумнівним, вона довівся не вчасно й потрапив не в ті руки. Для розвитку міжнародного співробітництва в області мирного використання атомної енергії в 1957 році створене Міжнародне Агентство по Атомній Енергії (МАГАТЕ) , що поєднувала до 1981 року 111 держав.

Рівність людей всіх рас і религий.

Це умова якщо не досягнуто, те, у всякому разі, досягається. Рішучим кроком для встановлення рівності людей різних рас і віросповідань було руйнування наприкінці минулого століття колоніальних імперій.

Збільшення ролі народних мас у рішенні питань зовнішньої й внутрішньої політики.

Ця умова дотримується у всіх країнах з парламентською формою правління.

Воля наукової думки й наукового шукання від тиску релігійних, філософських і політичних побудов і створення в державному ладі умов, сприятливих для вільної наукової думки.

Важко говорити про виконання цієї умови в країні, де ще зовсім недавно наука перебувала під колосальним гнітом певних філософських і політичних побудов. Зараз наука від таких тисків вільна, однак через важке економічне становище в російській науці багато вчених змушені заробляти собі на життя ненауковою працею, інші їдуть за кордон. Для підтримки російської науки створені міжнародні фонди. У розвинених і навіть країнах, що розвиваються, що ми бачимо на прикладі Індії, державного й суспільного лада створюють режим максимального сприяння для вільної наукової думки.

Продумана система народного утворення й підйом добробуту трудящих. Створення реальної можливості не допустити недоїдання й голоду, убогості й надзвичайно послабити хвороби.

Про виконання цієї умови важко судити об’єктивно, перебуваючи у великій країні, що коштує на порозі голоду й убогості, як про це пишуть всі газети. Однак В. И. Вернадський попереджав, що процес переходу біосфери в ноосферу не може відбуватися поступово й односпрямовано, що на цьому шляху тимчасові відступи неминучі. І обстановку, що зложилася зараз у нашій країні, можна розглядати як явище тимчасове й минуще.

Розумне перетворення первинної природи Землі з метою зробити її здатної задовольнити всі матеріальні, естетические й духовні потреби чисельно зростаючого населення.

Це умова, особливо в нашій країні, не може вважатися виконаним, однак перші кроки в напрямку розумного перетворення природи в другій половині XX століття безсумнівно почали здійснюватися. У сучасний період відбувається інтеграція наук на базі екологічних ідей. Вся система наукового знання дає фундамент для екологічних завдань. Про це також говорив Вернадський, прагнучи створити єдину науку про біосферу. Екологизация західної свідомості відбувалася починаючи з 70-х років, створюючи умови для виникнення екофильной цивілізації. Зараз екстремістська форма зеленого руху виявилася там уже не потрібної, оскільки заробили державні механізми регулювання екологічних проблем. У СРСР до 80-х років уважалося, що соціалістичне господарювання перешкоджає погрозі екологічної кризи. У період перебудови цей міф розвіявся, активізувався рух зелених. Однак у сучасний період політичне керівництво переорієнтувалося в основному на рішення економічних проблем, проблеми екології відійшли на задній план.

У світовому масштабі для дозволу екологічної проблеми в умовах росту населення планети потрібна здатність рішення глобальних проблем, що в умовах суверенітету різних держав здається сумнівним.

Виключення воєн з життя суспільства.

Це умова В. И. Вернадський уважала надзвичайно важливим для створення й існування ноосфери. Але воно не виконано й поки неясно, чи може бути виконано. Світове співтовариство прагне не допустити світової війни, хоча локальні війни ще несуть багато життів.

Висновок

  Таким чином, ми бачимо, що в наявності всі ті конкретні ознаки, всі або майже всі умови, які вказував В. И. Вернадський для того, щоб відрізнити ноосферу від існуючих раніше станів біосфери. Процес її утворення поступовий, і, імовірно, ніколи не можна буде точно вказати рік або навіть десятиліття, з якого перехід біосфери в ноосферу можна буде вважати завершеним. Звичайно, думки по цьому питанню можуть бути різні. Ф. Т. Яншина пише: "Навчання академіка В. И. Вернадського про перехід біосфери в ноосферу є не утопією, а дійсною стратегією виживання й досягнення розумного майбутнього для всього людства". Думка Р. К. Баландіна трохи інше: "Біосфера не переходить на більше високий рівень складності, досконалості, а спрощується, забруднюється, деградує (небувала швидкість вимирання видів, руйнування лісових зон, страшна ерозія земель…) . Вона переходить на більше низький рівень, тобто в ній найбільш активною перетворюючою й регулюючою силою стає техновещество, сукупність технічних систем, за допомогою яких людина - переважно мимоволі - переінакшує всю область життя". Сам Вернадський, зауважуючи небажані, руйнівні наслідки господарювання людини на Землі, уважав їх деякими витратами. Він вірив у людський розум, гуманізм наукової діяльності, торжество добра й краси. Щось він геніально передбачав, у чомусь, можливо, він помилявся. Ноосферу варто приймати як символ віри, як ідеал розумного людського втручання в біосферні процеси під впливом наукових досягнень. Треба в неї вірити, сподіватися на її пришестя, вживати відповідних заходів.

  Л И Т Е Р А Т У Р А

Гришунин С., Рогова Е. “Бесіди за “круглим столом” ” .

Вернадський В. И.: Про корінну матеріально-енергетичну відмінність живих і відсталих тіл біосфери.// Володимир Вернадський: Життєпис. Вибрані труди. Спогаду сучасників. Судження нащадків. Сост. Г. П. Аксьонов. - М.: Сучасник, 1993.

В. И. Вернадський "Міркування натураліста. - Наукова думка як планетне явище". М., Наука, 1977.

“Вивчення явищ життя й нова фізика” , 1931;

Біогеохімічні нариси. М. - Л., изд-в АН СССР, 1940

Сб. "Біосфера" ст. "Кілька слів про ноосферу" М., Думка, 1967.

"В. И. Вернадський. Матеріали до біографії" М., изд-в "Молода гвардія", 1988.

Л. Гумелевский “ЖЗЛ: Вернадський” , М. 1988, изд-в “Молода гвардія” .

Pages: 1 2 3 4 5

Збережи - » ПРОБЛЕМА ІСНУВАННЯ ЛЮДСТВА У СВІТЛІ ТЕОРІЇ ВЕРНАДСЬКОГО ПРО НООСФЕРУ . З'явився готовий твір.