Про блудний гріх

Чому всі православні царства впали? Вірніше, ті царства , у яких православ’я використовували для того ж, чого в будь-якому іншому випадку використовують “віру в народні /національні/ богів”, тобто, по-славянски, ЯЗИЧЕСТВО.

По властиво ж православному щирому віровченню, жодне царство в історії не звалилося ніколи “просто так”, без якогось ДУЖЕ ІСТОТНОЇ ВАДИ в САМІЙ ЙОГО ПІДСТАВІ.

…Якщо ж у тіло саме “православного царства” був прийнятий потужний такий “еротичний момент” відносно демона воєн…, і якщо царства ці увесь час своє на землі тільки й робили що у від носінні його розпалювали себе в хтивості …, те зовсім ло гично, що це ніяк не могло тривати “до без кінця”; повинне було піти й покарання за БЛУДНИЙ ГРІХ.

До якої ж пори взагалі людожерська ця картинка “не наших” і “наших” /наведена вище/ могла виправдуватися “Христом” і “Євангелієм”?!

Чи думають про це всі ті, хто сьогодні знову б хотів “застосувати православ’я” у якості “підстави” для “НАШИХ”? Немає; вони це ігнорують . Вони навіть самі так говорять. Взагалі, ця наука “про Ігнорування” – зовсім особлива тема, і отут її не освітити. Але от, Зробивши блудний гріх, треба відразу ж його, до того ж, і проігнорувати. Начебто й “нічого не бувало”. Це – теж одне із правил “православної соромливості”, у порівнянні з без?стижим фашизмом.

…Безпосередньо після падіння православного царства в Росії, уже в еміграції, православний філософ Ільїн вихваляє війну в цілому ряді статей, що стали сьогодні майже що ідеологією російського націоналізму. (Тобто, як бачимо ми, навіть у такій ситуації думки його були звернені в іншому зовсім напрямку…) И справді: якщо послухати Ільїна, те росіяни таке величезне місце повинні приділяти національної своєї як би … “вичурности”…, що всі не?росіяни повинні дивитися на них як на “богів”. Зрозуміло, що такого не буде. Тому буде війна. Але по Ільїну, і війна виробляють у душі те саме “добре”, “світле” героїчний початок, що взагалі тільки є … /Людські втрати по обидва боки ігноруються: війна заради богів , а тому й початок – “Божественне”…/ Взагалі, у відношенні Ільїна, напередодні написання цієї статті, відбулася от така історія:

Мій друг, що був кришнаит, але після, що прозрів до істини православ’я в саме ДОГМАТИЧНОМУ ЇЇ АСПЕКТІ (маючи поки дуже вбоге подання про аспект також історичному… ) був повинен писати реферат по філософії, де фігурував і Ільїн. Віддавши належне Ільїну у всім іншому, він просто … зі здивуванням відзначив цей мілітаристський момент. (Сусідство із заповіддю Христа “Блаженні миротворці” у його голові поки що ніяк не укладалося…) Я ж його ще більше здивував, коли сказав, що Ільїн не говорить нічого для православ’я “екстремального”, “маргінального”, “крайнього”…, але навіть є самим типовим представником цього русла й духу. Замилування війною в православних завжди було В ЦЕНТРІ. І коли православні роблять це <роблять ЦЕ>, те … просто входять у дух <”ВХОДЯТЬ У ДУХ”! >, у якому вже НІЧОГО ІНШОГО НЕ БАЧАТЬ, ігнорують … як глухарь, такующий перед самкою… (Уж, така їх “дама серця”…) Без воєн неможливий розвиток . Це сьогодні вже говорять навіть прості православні “тетеньки”, що прийшли на могили до полеглих своїх синів і чоловіків. Може бути, їм і видніше… Але от, згадаємо ще один раз те істинно православне віровчення, по якому також і війни не відбувалися ніколи “просто так”. І якщо війна агресивна , те народ цей залишений Богом, тому що він сам залишив Бога, і в цій жорстокості своєму віддався демонам, що відповідають його агресивним страстям, щоб згодом самому ж пізнати на собі весь жах і спустошення агресії. Якщо ж війна ця оборонна , то вона покарання за гріх. (А “Бог, кого любить, того й карає”) У древніх російських літописах писали: “Прийшли погані на нас по гріхах нашим”.

- СТОРОНА, ЩО ОБОРОНЯЄТЬСЯ, У ЮГОСЛАВСЬКІЙ ВІЙНІ НЕ В ПРАВІ “ВИКОРИСТОВУВАТИ ПРАВОСЛАВ’Я” ХОЧА Б УЖЕ ТОМУ, ЩО В НЕЇ НЕМАЄ ОТ ЦЬОГО УСВІДОМЛЕННЯ ВЛАСНОЇ СВОЄЇ ГРІХОВНОСТІ як причини війни.

А звідси – і всі вже інше, чому вона це робити не в праві.

…Ми навіть зараз уже можемо продовжити ту фразу, що перервали перед подглавкой про югославську війну: “…Косова поля не можуть забути вони в точності так само, як жінка – перший оргазм. Хочуть повторення ще. І за всяку ціну”.

Простите мене, люди добрі, за таке СУСІДСТВО СВЯТ І ГРІШНОГО, котре буяє в цій статті! Не я це разом поставив.

Таке вуж це саме буття: прелюбодейно-зубасте, котре навіть і всі те святе, що попадає в нього, прагне негайно роздерти відповідно до його “own device”, тобто, власним його ПРИСТРОЄМ із властивим йому поданням про добро й зло й “тім, що треба” (або, по Біблії, “і надійшли з ним як хотіли” [Мф. 17:12]) . <Бути може, тому історично обмежені одкровення від Бога? …> А вищезазначений нами рецепт досягнення при ньому всього його “успіху” єдиний – не лише для народів і “етносів” як “співтовариств людей”, але й для співтовариств звірів , зграї хижаків, де той же “успіх” – у вигляді тих же двох пунктів – / але вже по теорії еволюції Дарвіна / досягається тим, хто:

1.) Вчасно сполучиться один з одним;

2.) Вчасно покаже один одному впасти.

Саме так “трансформуються” отут ті 2 Початки. Варто знати, що іншого й немає нічого в бутті - якщо, звичайно ж, немає й справді йому нічого зовсім Іншого, Внемирного, Третього (”Бога ні”) …, і цей наочний його ОБРАЗ ЗВІРА треба знати в особу.

Так … не харчуйте в собі образ звіра цей … хоча б православ’ям!

P. S. І ще два завершальні штрихи, без яких картина була б не повною.

Неприкриття, відкритість того, про що ми зараз говорили, така, що … ці демонічні істоти зображені на гербах держав . Лише подивитеся на ці герби, щоб дати відповідь на такий от по-детски найпростіше питання: Істота “ангельського” або демонічного порядку на них намальовано? (Дитинки, хто зображений на гербі?)

“…Не хижий звір, орел двоголовий…” – пам’ятається, ще при комуністах заучували віршик про радянський герб. Правда, геральдику й самих комуністів часом дорікають у масонській спрямованості… Але як би те не було, від звичайних тих ОБРАЗІВ ДЕМОНІВ, видимо, було не по собі навіть їм!

…І от, після падіння православного царства Росії (венчавшегося тим самим ОБРАЗОМ ДЕМОНА) , після ПАДІННЯ Й БІЛЬШОВИЦЬКОГО ЦАРСТВА (находившегося “під п’ятої”, як затверджують, масонства…) , – замісце того взагалі, щоб хоч якось ЗАДУМАТИСЯ ПРО ПРИЧИНИ ПАДІННЯ того й іншого /так немає ж; все це … проігнорували! /…, поспішили як можна скоріше повернути Образ Хижака, без якого, як видимо, стало, у свою чергу ж, “не по собі” (і те, і інше вже … РАЗОМ УЗЯТЕ!) .

От і дивиться на нас … двоголовий виродок-мутант (на який ми, мабуть, – і це в ядерне-той час – повинні все рівнятися…) , що нестямно висунув мову й вцепившийся петушиною хваткою – чи те в “скіпетр”, а чи то “державу”, а чи то що-небудь ще, що при “історично різних умовах” йому вставлять у пазур… (От, ракети “СС” не вистачала…) (”Ікона”!)

…Коли Христу піднесли римський динарий, те Він відповів: “Чий образ? ” – в оригіналі ж, “ЧИЯ ІКОНА? ” – зображена? [Мф. 22:20]. Чия ікона? Що робить звір на гербі? – Показує впасти. Як правило. Часто пазурі й меч.

Іноді ж дві пащі . Ліворуч і праворуч. Усім.

Збережи - » Про блудний гріх . З'явився готовий твір.

Про блудний гріх





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.