Сутність кримінальної субкультури .Основним фактором взаємної криміналізації в кримінальних групах підлітків є кримінальна субкультура. Для її позначення використовуються й інші темини: “друге життя”, “негативний^-негативні-соціально-негативні групові явища”, “асоціальна” .

Уважається, що спочатку кримінальна субкультура виникла в закритих виховних і виправних установах, а потім поширилася за їхніми межами, захопивши більшу частину підлітків, насамперед - трудових і педаггогически запущених. Кримінальна субкультура як і будь-яка культура по своїй сутності агресивна . Вона вторгається в культуру офіційну, зламуючи її цінності й норми, насаджуючи в ній свої правила й атрибутику. Відомо, що носієм є мова. Візьмемо наш “велику й могутню російську мову”. На сьогоднішній день він виявився пронизам термінологією карного жаргону, на якому охоче говорять як підлітки, так і депутати державної думи. Але ж втрата чистоти національної мови - серйозний симптом наростання процесу криміналізації суспільства. Ця криміналізація в першу очеред зачіпає подростающие покоління, як найбільш активну в кримінальному відношенні частина суспільства й найбільш чуйну по своїх вікових особливостях до язикових інновацій

Носіями кримінальної субкультури є - рецидивісти . Вони акумулюють, пройшовши через в’язниці й колонії, стійкий злочинний досвід, “злодійські закони й поняття”, а потім передають його подростающему поколінню. Тут можна говоритити про тр психологічні механізми відтворення підліткової злочинності ¹ . Перший - персоналізований , коли рецидивіст із числа дорослих бере “шефство” над конкретним підлітком, знайомлячи його з “законами” злочинного миру. Другий механізм - через криміналізацію всього населення , прилучаючи його до карної мови, привчаючи мислити кримінальними категоріями. Третій механізм - через кримінальну групу . Ці групи стають школами первісної підготовки молодхих злочинців і носіями традицій злочинного способу життя. Оскільки кримінальні групи по всій країні й із зарубіжжям зв’язані численними каналами (“дорогами”, “трасами”), остільки це сприяє універсалізації, типізації норм і цінностей кримінальної субкультури, швидкості її поширення

Під кримінальною субкультурою розуміється сукупність духовних і матеріальних цінностей, що регламентують і впорядковують життя й діяльність кримінальних співтовариств, що сприяє їхній живучості, згуртованості, кримінальній активності й мобільності, наступності поколінь правопорушників. Основу кримінальної субкультури сосотовляют далекі цивільному суспільству цінності, традиції, різні, ритуали молодих злочинців, що об’єдналися в групи.Її соціальна шкода полягає в тім, що вона потворно соціалізує особистість підлітка, стимулює переростання вікової опозиції в кримінальну, саме тому і є механізмом “ відтворення ” злочинності в молодіжному середовищі ² .

Кримінальна субкультура відрізняється від звичайної подростково-юнацької субкультури кримінальним змістом норм, що регулюють взаємини й поводження членів групи між собою й зі сторонніми для групи особами (з “чужими”, міліцією, громадськістю, дорослими, жінками й т.п.). Вона прямо, безпосередньо й жорстко регулює спосіб життя й кримінальної діяльності, вносячи певний порядок. У ній простежується :

• • різко виражена ворожість стосовно загальноприйнятих норм і її кримінальний зміст;
  • внутрішній зв’язок з карними традиціями;
  • скритність від непосвячених;
  • наявність цілого набору (системи) строго регламентованих у груповій свідомості атрибутів

Кримінальній субкультурі неповнолітніх властиві наступні особливості :

1) попрання прав особистості, що виражаються в агресивному, жорстокому й цинічному відношенні до “чужих”, слабким і беззахисним;

2) відсутність почуття жалю до людей, у тому числі й до “своїм”;

1. 1. нечесність і лукавство до “чужих”;

1. 1. паразитизм, експлуатація “низів”, знущання над ними;

1. 1. знецінювання результатів людської праці, що виражається у вандалізмі;
   2. неповага прав співрозмовників, що виражається в крадіжках і розкраданнях;
   3. заохочення цинічного відношення до жінки й половою розбещеності;
   4. заохочення низинних инстинков і будь-яких форм асоціального поводження

.

Кримінальна субкультура, цінності якої формується карним миром з максимальним обліком вікових особливостей підлітків, приваблива для підлітків і юнаків:

1. 1. наявністю широкого поля діяльності й можливостей для самоствердження й компенсації невдач, що осягли їх у суспільстві;
   2. процесом кримінальної діяльності, що включає ризик, екстремальні ситуації й пофарбованої нальотом помилкової романтики, таємничості й незвичайності;
   3. зняттям моральних обмежень;
   4. відсутністю заборон на будь-яку інформацію й, насамперед, на інтимну;
   5. обліком стану вікової самітності, пережитого підлітком, і забезпеченням йому в “своїй” групі морального, фізичної, матеріальної й психологічного захисту від агресії ззовні.

Кримінальна субкультура, являючи собою цілісну культуру злочинного миру, з ростом злочинності усе більше розшаровується на ряд підсистем (субкультура “злодійська”, тюремна, рекитиров, повій, шахраїв, фарцовщиков і ін.), що протистоять офіційній культурі. Подростково-Юнацьке кримінальна субкультура - одна з самостійних підсистем , тісно пов’язаних з іншими підсистемами карного миру

Емпіричні ознаки кримінальної субкультури ¹ . Для визначення емпіричних ознак (критеріїв) ступеня сформованості й дієвості кримінальної субкультури в молодіжному середовищі навчального закладу, виправного закладу, населеному пункті був використаний метод експертних оцінок. Експертами виступали начальники виправних учереждений, працівники інспекцій по справах неповнолітніх, директори спецшкіл, карного розшуку. По їхніх оцінках, призаки прояву кримінальної субкультури у всіх названих місцях подібні, що дозволяє використовувати їх у психодиагностических метах

Всі критерії, названі експертами, минулого зведені в наступні класифіковані групи:

1. 1. Ознаки , щохарактеризують межгрупповие відносини й групова ієрархія .

1. 1. Наявність в учереждении ворогуючих між собою угруповань і конфліктів між ними
   2. Тверда групова стратифікація з розподілом людей на “чужих” і “своїх”, а “своїх” - на касти
   3. Наявність різноманітних привілеїв для “еліти” і різних табу.
   4. Поширеність ритуалів “прописки” новачків

1. 1. Ознаки, що характеризують відносини до слабких, “низам” і “знедоленим” .

1. 1. Факт появи “знедолених (“неприкасаемих”).
   2. Таврування речей і предметів, якими повинні користуватися тільки “неприкасаемие”.
   3. Схильність “низів” поборам і вимаганню
   4. Поширеність спеціальних способів зниження статусу: мужолозтва, “вафлерства”, “парафіну”, прання нисков і др.
   5. Поширеність симуляций хвороб і покалічення серед “низів”.

1. 1. Ознаки , характеризующие відношення до режиму й виховної роботи .

1. 1. Групові порушення режиму учереждения й групові непокори
   2. Групові втечі, відходи з будинку, бродяжництво
   3. Відхилення “авторитетів” від “брудних робіт”.
   4. Відхилення від навчальних занять, зборів
   5. Відмова від роботи в офіційному активі або дворушництво
   6. Прояв актів вандалізму

1. 1. Ознаки , способи, щохарактеризують, проведення вільного часу.

1. Pages: 1 2 3

   Збережи - » Привабливість кримінальної субкультури для неповнолітніх . З'явився готовий твір.