Недавно мені на очі попалося оповідання М. М.Пришвіна “Комора сонця”, що оповідає про чудове природне явище - болоті. Століттями складалися запаси торфу. Віджилі рослини згнивали й спресовувалися, образуя колосальні запаси палива. Я якось і не замислювався, що болота - наші багатства

З поняттям “болото” зв’язаноі скоріше неприємне - комарі, &copy A L L S o c h. r u але й вони необхідні природі, коли замислюєшся про єдиний ланцюг, у якій взаємозалежна земля з її надрами, рослини й тварини, а потім і людина, дивуєшся мудрості природи, її різноманіттю, але й надзвичайної крихкості й ранимости перед людиною. Уже неодноразово сказано, що людина - не цар природи, а її складова частина. Знищуючи середовище перебування, людина прирікає себе на загибель. Ми повинні берегти те, що залишили нам у спадщину предки: землю й воду, повітря й рослини. Коли ми зрозуміємо, що ми єдині, відпаде питання про збереження природи

А поки, на жаль, ми губимо всі навколо, прирікаючи себе на вимирання