Прийом антитези в Л. Н. Толстого й Ф. М. Достоєвського | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Прийом антитези в Л. Н. Толстого й Ф. М. Достоєвського

Антитеза (протиставлення) - один з найважливіших літературних прийомів. Протиставлятися можуть об’єкти, що мають хоча б одну загальну рису. Однак прийом антитези вживається автором винятково по його волі. І кожний випадок уживання цього прийому має свої особливі причини

Автор вкладає в антитезу у своєму добутку різний зміст. Корисно було б розділити застосування прийому антитези на два типи. Перший вид - антитеза, що переслідує в основному художню мету; другий вид - протиставлення, що виражає спосіб мислення даного автора, особливості плину його думки. Можливо й сполучення обох цих цілей, переслідуваних використанням антитези; але, як правило, ми завжди зможемо побачити, яка функція цього прийому переважає в цьому випадку. Ми розглянемо застосування антитези на прикладі «Війни й миру» Толстого й «Злочину й покарання» Достоєвського

Уже на перших сторінках свого роману Толстой використовує прийом протиставлення. Протиставлення охоплює усе більше предметів. Мало того, прийом антитези використовується на різних рівнях описуваного миру. Так живаючи, жвава й товариська Шерер протиставляється ледачому й повільному князеві Василю, і в той же час протиставляється те, що говорять ці герої, і те, що мається на увазі, іншими словами, підтекст

Протиставляється щире й помилкове, теперішнє й фальшиве. Таку картину протиставлень в епізоді ламає персонаж, що з’явився ззовні, - Пьер. Несвітський і, отже, нефальшивий молодий Безухов контрастує з усіма іншими гістьми салону Шерер.

Таке положення речей зберігається доти, поки не з’явиться новий герой - Андрій Болконский. З появою князя Андрія протиставлення Пьера іншому світському салонному колу втрачає актуальність. Авторові це необхідно тепер для того, щоб сфокусувати увага читачів на двох героях, Пьере й Андрію. Вони будуть діючими особами вже іншого епізоду. Нам здається, що герої, що займали в попередньому епізоді одну сторону в протиставленні, ніяк не можуть бути протипоставленими один одному вдальнейшем.

Однак і вони протиставляються, тільки вже по зовсім інших критеріях: досвідченість, духовний стан, психологічні можливості й т.д. Таким чином, перед нами з’являється досить цікавий спосіб протиставлення. Знайомий нам діалектичний хід думки: теза, антитеза, синтез, потім - антитеза, теза, новий синтез Толстої приводить як би у зворотний рух, тобто синтез розкладається на тезу й антитезу, на наступному етапі теза й антитеза народжують новий, іншого якості, чим колись, синтез. Ця система, зрозуміло, ненескінченна, у неї є нижню межу - людські почуття, у розвитку яких ми простежуємо подібну динаміку. Щиросердечні рухи однієї людини дають діалектичному поділу об’єктів зворотний хід. Тому copyright

Збережи - » Прийом антитези в Л. Н. Толстого й Ф. М. Достоєвського . З'явився готовий твір.

Прийом антитези в Л. Н. Толстого й Ф. М. Достоєвського





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.