Повість М. Старицького «Облога Буші»

Першу свою повість «Облога Буші» Михайло Старицький написав у 1891 р., у період розквіту прози в українській літературі. Поява творів великої прози (повісті, романи) засвідчила те, що, попри гоніння й утиски імперського режиму, наша література бурхливо розвивається й сягає свого розквіту. Саме красному письменству судилось у ту добу виконувати роль рушія історичного самоусвідомлення українського суспільства, бути формою збереження й самовизначення його національної ідентичності.

Ідейно-тематичний зміст. Темою повісті «Облога Буші» є зображення реальної історичної події — героїчної оборони містечка-фортеці Буші, що на Поділлі, під час Національно-визвольної війни в листопаді 1654 р. Ця героїчна оборона мала на меті затримати просування на схід польської армії й дати можливість війську Богдана Хмельницького дочекатися підмоги. Повість пройнята ідеєю гуманізму, засудження братовбивчої війни; автор утверджує такі основоположні цінності, як любов до рідного краю, вірність своїй вітчизні, засудження зради.

Виразне національне забарвлення має ідея єдності, яка реалізується в повісті передусім через зображення абсолютної однодумності захисників фортеці: якщо боротися — то всім боротися, якщо ж умерти — то всім умерти, але не здатися ворогові. «Єдиномисліє» підкреслено репліками, які подано узагальнено («Не дамося живцем! — покрикнула грізно жонота») чи індивідуально («Треба усім стояти за нашу святиню до останнього, — каже Орися Завісна батюшці, — і опісля разом чесно всім полягти в братській могилі»).

Як уже мовилося, у творі змальовані реальні історичні події та їх учасники: з одного боку — поляки, німці й татари, з іншого — українці; історичне підґрунтя має також образ сотника Завісного (у деяких документах — Завістного), його доньки, поляків Чарнецького і Яскульського. Решта героїв — плід творчої уяви письменника.

Безумовно, повість «Облога Буші» пригодницька. Взагалі в пригодницьких творах М. Старицького відчувається школа Вальтера Скотта, особливо це помітно в таких елементах повісті: авантюрний сюжет, швидкий темп розвитку дії, заплутані ситуації, люди сильної волі, віщий сон та ін.

Отже, за жанрово-стильовим визначенням твір М. Старицького «Облога Бу-ші» — романтична історико-пригодницька повість. Події у творі відбуваються впродовж декількох днів і в одному місці — у замку й біля нього. Лише в спогадах героїв читач переноситься в минуле й на далекі відстані (Січ, Польща та ін.).

В епіграфі — уривку з народної думи — як композиційному елементі твору сконцентровано й поетично подано героїко-патріотичну ідею повісті:

Ой напилися і сестри, і браття кривавого пива край лугу, Та не дали ні себе, ні віри святої ворогам на поругу! Крім того, епіграф виконав функцію своєрідного стильового й пафосного камертона, який задав усьому твору героїчного звучання.

Повість розпочинається традиційним для прози Старицького зачином, у якому вказано час і місце події: «Це було в самий розпал великої трагедії, що уготувало польське панство в спілці з прислужниками Лойоли, завзявшися на святиню українського духу, на його буття, — трагедії, що охопила пожарищами всю Україну-Русь, пронизала серце в Польщі й під її руїнами закінчилася. Це було тої доби, коли розпанахана Україна мусила в московського царя Олексія Михайловича оборони шукати, коли він, уже по Переяславській раді, послав свої потуги в Литву. Це було тої доби, коли знеможена від ненатлого гніву Польща, закупивши татарські загони, кинулася разом із невірою на омиті слов’янською кров’ю країни, аби сплюндрувати їх упень і повернути геть усе на руїну. Це було тої доби, коли два кревних народи, призначені на дружнє та рівне буття, вчинили між себе розраду й, піднявши стяги на стяги, стали “у дідівську славу дзвонити”. Це було восени 1654 року».

Зачин тут особливий: він, як і епіграф, наснажує твір героїко-романтичним звучанням, цьому сприяють повтори однотипних фраз, пафос, інверсії.

Сюжет повісті поступово загострюється, у ньому розгортається тісно переплетений вузол проблем, інтриг — саме ці композиційні ознаки тримають читача в постійному напруженні. Михайло Старицький ставить за мету виховувати українську за духом людину, долати імперські упередження й стереотипи. Тому намагається всіляко зацікавлювати читача, вибудовує сюжет так, аби інтриги й колізії, таємниці суперників були відомі читачеві.

Важливу роль у творі відіграють такі позасюжетні елементи, як інтер’єр, пейзаж і портрет. Хоч пейзажів у повісті й небагато, проте вони символічні: за аналогією до фольклорних паралелізмів вони передують важливим чи навіть вирішальним подіям і ніби віщують про них. Згадайте побачену Орисею вві сні картину нічної грози напередодні вирішальної битви: «Ясне, пекуче сонце вкрила чорна, густа хмара; зі сходу невтримано несеться бурхливий, рвучкий вітер, вивертає у своїм хижім леті і каміння, і ліси, зі свистом і грюкотом налітає на калину, вириває її з корінням і несе понад сердитим, клекочучим Дністром… Але й явір крутиться в повітрі… От він злетів угору, метнувся вбік і цупко обхопив своїм віттям калину,— вони сплелися, сплелися навіки, нерозлучно… Вкупі несуться вони понад Дністром, хвилі його ростуть, здіймаються високо, червоніють від крові, обертаються в страшне палаюче полум’я й ловлять у свої обійми улітаючих калину і явора».

Додаткового, увиразнювального колориту надають композиції повісті інтер’єри. Вони можуть контрастувати з характером героя, а можуть бути й суголосні з ним. Скажімо, інтер’єр світлиці Орисі органічний з її героїко-романтичним образом: «У третій, вигнутій луком, надвірній стіні прорізане вікно, вузьке-вузьке та глибоке, майже не вікно, а бійниця; і в ясний сонячний день через ту розщілину мало до дівочого покою світу сягає, а тепер воно якось лиховісне чорніє. Проти вікна, у гострім кутку, навпаки, лагідно й ясно: багато наставлено там богів і в рамах, і в ризах коштовних, і київського, і польського письма, а перед ними на довгім шнурку, оздобленім паперовими квітами, висить лампадка. Легесеньке тремтяче світло її осяює стиха святобливий лик Божої Матері, що своєю ризою закрила мир від напастей…»

Портрети героїв повісті лаконічні, але яскраві й переконливі. Моделюючи їх, письменник використовує сміливі й емоційні порівняння. У них явно проступають симпатії чи антипатії автора. Порівняйте портрет гетьмана Потоцького й родовитого шляхтича Антося Корецького (зверніть увагу на виділені слова): Потоцький: «І криклива пишнота, і вираз обличчя, що довчасно злиняло на розпусних ночах, і хітливі безсоромні очі, і млява, знесилена постава — нагадували швидше фігуру знудженої повії, ніж мужнього ватага Посполитої Речі». Корецький: «огрядний і стрункий — красень-юнак; його біле, благородне чоло обмежали золотисто-каштанові кучері, на виразнім обличчі світилися ласкою і відвагою сині очі».

До прикметних композиційних особливостей належить діалогізація. Діалогів у повісті багато, вони роблять твір динамічним і захопливим. Саме така посилена діалогічність наближає повість (як і, скажімо, «Кайдашеву сім’ю» І. Нечуя-Левицького) до драматичного твору (до речі, через сім років після написання повісті М. Старицький переробив її на драму з такою ж назвою).

Образна система. Художня цінність «Облоги Буші» полягає не лише в її ба-гатопроблемності й композиційній довершеності, а й у виразно окреслених характерах. Патріотизм, самопожертву в ім’я суспільних ідеалів, високу духовність утілено в образі сотниківни Орисі Завісної. З перших сторінок повісті увага читача зосереджується на долі й душевному конфлікті дівчини як романтичної героїні. Автор підкреслює високі моральні якості Орисі, провівши її через випробування любов’ю, показавши її патріотичний подвиг. Орися — сильна натура: у тяжкий момент вона не просто знічується, а, навпаки, твердо вирішує допомагати козакам — оборонцям фортеці. Цікаво трактує автор через образ дівчини категорію гріха в християнській етиці. Згадайте епізод, у якому Орися втішає й просвітлює подругу Катрю, котра побивається за коханим чоловіком, який може загинути в бою: «Гріх! От перед цією Святою Матір’ю гріх! — показала на образ Орися. — Вона віддала ради нас свого сина на муки, на смерть, а ми будемо побиватись, що доведеться за віру святу й за вітчизну вмерти!»

Pages: 1 2

Збережи - » Повість М. Старицького «Облога Буші» . З'явився готовий твір.

Повість М. Старицького «Облога Буші»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.