Порядок настання мсб у другому ешелоні полку

Настання проводиться з метою розгрому (знищення) супротивника й оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Воно полягає в поразці супротивника всіма наявними , способами рішучій атаці, стрімкому просуванні військ у глибину його бойового порядку, знищенні й полоні живої сили, захопленні озброєння, техніки й намічених районів (рубежів) місцевості. Розгром конфронтуючого супротивника й оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) досягаються вмілим застосуванням всіх засобів поразки, швидким використанням результатів ударів авіації й вогню артилерії, своєчасному нарощуванні зусиль у глибину, широким застосуванням охоплень, обходів і проведенням атак у фланг і в тил супротивникові

Настання може вестися на що обороняється, наступаючого або отходящего супротивника

Настання на супротивника, що обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу . Воно звичайно починається проривом оборони, що полягає в зломі її ударами всіх видів зброї й рішучою атакою танкових і мотострілкових підрозділів на вузькій ділянці, у створенні пролому в обороні й наступному її розширенні в сторони флангів і в глибину. Батальйон прориває оборону супротивника, як правило, у складі полку

Мотострілковий і танковий батальйони можуть наступати в першому ешелоні полку, становити його другий ешелон або загальновійськовий резерв , діяти як авангард , передового загону й морського десанту. Мотострілковий батальйон, крім того може діяти в якості тактичного повітряного десанту й становити основу штурмового загону

Успіх настання багато в чому залежить від його підготовки. Підготовка настання – це ряд заходів, проведених командиром і штабом батальйону по підготовці до майбутнього бою. У батальйоні підготовка настання починається з одержання завдання. Основними заходами щодо підготовки настання є організація бою, підготовка підрозділів до виконання бойового завдання, підготовка вихідного району для настання, контроль готовності підрозділів до виконання бойових завдань. При настанні з ходу з вихідного району командир батальйону приймає рішення й доводить завдання підрозділам звичайно по карті або на макеті місцевості. Надалі він проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ і організує взаємодію безпосередньо на місцевості

Усвідомлюючи отримане завдання, командир батальйону прагнути зрозуміти, у чому полягає задум командира полку по виконанню бойового завдання, особливо послідовність розгрому супротивника, об’єкти, що вражаються засобами старших командирів на напрямку дії батальйону, бойове завдання, місце в бойовому порядку й роль батальйону в бої, завдання сусідів і порядок взаємодії з ними, а так само час готовності до виконання завдання. На основі з’ясованого завдання командир батальйону робить висновки, у яких визначає, у якому напрямку зосереджені основні зусилля батальйону; як побудувати бойовий порядки скільки часу, у тому числі й світлого, є на організацію бою

На основі отриманого завдання, висновків з оцінки обстановки й проведених розрахунків командир батальйону приймає рішення. Основу його становлять задум бою, у якому командир батальйону визначає: напрямок зосередження основних зусиль, якого супротивника, яким образом і в якій послідовності розгромити; порядок поразки супротивника вогнем танків, БТР, БМП, інших штатних і доданих засобів; побудова бойового порядку

Мотострілковий батальйон наступає звичайно на фронті до 2 км., а на ділянці прориву полку – на фронті до 1 км. Мотострілкова рота наступає звичайно на фронті до 1 км., а на ділянці прориву – на фронті до 500м. Мотострілковий взвод наступає на фронті до 300м.

б) Бойові завдання мсб у настанні в другому ешелоні полку

Одним з важливих питань організації бою є вміле визначення частинам я підрозділам бойових завдань. Бойове завдання регламентує дію частин і підрозділів, є основою для планування бою, організації командирами й штабами взаємодії, керування й всебічного забезпечення бойових дій. Її своєчасне й точне виконання – головний показник успіху настання

Зміст бойових завдань військ у настанні відбиває досягнутий рівень їхньої технічної оснащеності, бойової виучки, морально-бойових якостей особового складу. Правильно визначити бойові завдання підрозділам – значить точно врахувати всі фактори обстановки, і насамперед бойові можливості своїх військ і супротивника, співвідношення сил, вплив місцевості й інші умов

При всіх обставинах бойові завдання військ повинні бути реально здійсненні. Не можна допускати ні їхнього заниження, ні завищення. Практика постановки непосильних завдань, крім втрат, виснаження сил і підриву військового духу нічого не дає

Змістом бойового завдання військ у настанні є розгром угруповання супротивника й оволодіння певним рубежем (районом) місцевості до призначеного строку

Мотострілковому батальйону, що наступає в другому ешелоні полку, вказуються найближче завдання й напрямок продовження настання. Найближче завдання батальйону другого ешелону при уведенні його в бій можуть полягати в завершенні разом з батальйонами першого ешелону бригадних (полкових) резервів супротивника й оволодінні їхнім рубежем. Напрямок продовження настання батальйону другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечилося виконання подальшого завдання полку. Напрямок зосередження основних зусиль вказується старшим командиром або визначається командиром батальйону. У ході настання воно може мінятися. На напрямку зосередження основних зусиль постійно підтримуються перевага в силах і засобах над супротивником

Настання на супротивника, що обороняється, з ходу звичайно здійснюється з вихідного району, видалення якого визначається старшим командиром. Розгортання батальйону в бойовий порядок здійснюється в ході висування до рубежу переходу ватаку.

Для організації висування, розгортання й переходу в атаку батальйону призначаються маршрути висування, вихідний рубіж (пункт) , рубежі (пункти) розгортання в батальйонні колони, рубіж переходу в атаку й рубіж безпечного видалення, а при атаці в пішому порядку для мотострілкових підрозділів, крім того, і рубіж спешивания. Для мотострілкових підрозділів на автомобілях можуть призначатися місця посадки десантом на танки

Рубіж розгортання у взводні колони призначається за складками місцевості в 2-3 км. від переднього краю оборони супротивника

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб висування до нього танкових і мотострілкових підрозділів відбувалося потай, а видалення його забезпечило ведення дійсного вогню з основних видів зброї й дозволяло підрозділам неспинно, на максимальній швидкості досягти переднього краю оборони супротивника. Він може призначатися на видаленні до 600 м. від переднього краю оборони супротивника, а іноді й більше.

Розвідувальний взвод, якщо він заздалегідь не був висунутий для розвідки супротивника на передньому краї, висувається поперед колони батальйону й веде розвідку маршруту висування. З виходом на передній край своїх військ взвод розвідує супротивника в готовності до ведення розвідки в ході настання

Мінні поля, установлені засобами дистанційного мінування супротивника, у період висування переборюються по проходах, проробленим загонами забезпечення висування старшого командира або групою загородження батальйону й позаштатних груп розмінування рот

Рубіж спешивания призначається якнайближче до переднього краю оборони супротивника, звичайно в місцях, укритих від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Іноді він може збігатися з рубежем переходу ватаку.

У тісному взаємозв’язку з поставленими військам бойовими завданнями будується їхній бойовий порядок. Він повинен відповідати меті бою й умовам обстановки. Бойовий порядок будується так, щоб забезпечувалися успішний розгром супротивника, рішуче зосередження зусиль на вибраних напрямках, тісне й безперервне сполучення вогню, руху й маневру в ході настання, можливість своєчасного нарощування зусиль із глибини, а також надійне керування військами

Pages: 1 2

Збережи - » Порядок настання мсб у другому ешелоні полку . З'явився готовий твір.

Порядок настання мсб у другому ешелоні полку





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.