Поняття розкрадання

Згідно статистичних даних Управління Внутрішніх справ Томської області, серед всієї маси злочинів, доконаних на території Російської Федерації в 2001 році, питома вага такого злочину, як крадіжка, становить 42,8%. У Томській області даний показник становить 40,5%; у місті Томську – 42,7%, а на території Радянського району міста Томська крадіжки становлять 39,7%. Питома вага крадіжок, серед всіх злочинів, доконаних неповнолітніми, становить 64% по Росії й 67% – по Томській області

Виходячи із цього, можна зробити висновок про те, що крадіжка є найпоширенішим злочином у Російській Федерації

У зв’язку із цим, цікаво було вивчити сутність даного злочину, небезпека, що воно представляє для суспільства, а також поширеність його серед неповнолітніх. Зокрема, завданням теперішньої дипломної роботи є аналіз складу крадіжки, як однієї з форм розкрадання, що найбільш доступна для неповнолітніх, а тому й найнебезпечніша для суспільства, а також розгляд деяких кримінологічних аспектів здійснення цього злочину

Для рішення даного завдання необхідно було проаналізувати юридичну літературу про крадіжку, а також опубліковані дані по практичному застосуванню законодавства в боротьбі із цим злочином і, потім, ці дані зіставити із практичними даними з матеріалів конкретних судових справ

У теперішній дипломній роботі дані бралися з матеріалів судових справ, розглянутих народним судом Радянського району міста Томська за другу половину 2000 року й 2001 рік

Докладно був проведений аналіз даних по крадіжках, доконаним неповнолітніми, тому що питання про їхнє перевиховання є найбільш актуальним у цей час. У випадку своєчасного застосування до оступившемуся підлітка справедливого покарання, або необхідних виховних мір, ще існує реальна можливість повернути людину суспільству

Розкрадання, у якій би формі вони не виявилися, являють собою відносно однорідну групу зазіхань на відносини власності. Кожному з них властиві певні загальні ознаки, однакові об’єктивні й суб’єктивні елементи

Загальне поняття розкрадання – це своєрідний орієнтир, що дозволяє правильно розв’язувати приватні питання, що виникають при кваліфікації діянь, що дає можливість пізнати индивидуально-определенние ознаки доконаного злочину й звірити їхня відповідність вимогам закону

Правильне визначення поняття “розкрадання” дозволяє найбільше повно усвідомити сутність цього суспільно небезпечного діяння, точно його кваліфікувати, а також відмежувати розкрадання від інших зазіхань

Термін “розкрадання” для характеристики відповідних злочинів уживається вже в перших законах Радянської влади. Але протягом багатьох лет, незважаючи на поширеність розкрадань, визначення їхнього загального поняття було відсутнє. У законі втримувався вичерпний перелік форм цього злочину, виділених у самостійні склади злочинів, з точним описом безпосередньо в законі ознак кожного з них. А в теорії карного права з деякими модифікаціями відтворювалося тлумачення Пленуму Верховного Суду СРСР від 11 липня 1972 року, відповідно до якого розкрадання “полягає в незаконному безоплатному звертанні державного або громадського майна у свою власність або власність інших осіб”.

До прийняття Федерального закону від 1 липня 1994 року в теорії карного права вживала безліч спроб дати розкраданню наукове визначення, але жодне із цих визначень не одержало загального визнання. Законодавче визначення розкрадання вперше було сформульовано в абзаці першому примітки до ст. 144 КК 1960 р. у редакції Федерального закону від 1 липня 1994 р. і збереглося в примітці 1 до ст. 158 КК РФ 1996 р. Відповідно до даного визначення під “розкраданням” розуміються доконане з корисливою метою протиправне безоплатне вилучення й (або) звертання чужого майна на користь винної або іншої осіб, що заподіяла збиток власникові або іншому власникові цього майна

Важливою умовою правильного й точного застосування закону, вірної правової оцінки діяння, а в результаті й індивідуалізації відповідальності й покарання винного, є правильне встановлення форми розкрадання в кожному конкретному випадку

Під формою розкрадання варто розуміти способи й прийоми, які застосовує винний, протиправно й безоплатно вилучає майно з володіння власника або іншого законного власника, з метою звертання викраденого у свою користь або треті особи

Через форми вдається об’єктивно врахувати характер і ступінь суспільної небезпеки як вчиненого, так і особистості винного. Розкрадання може бути зроблене шляхом: крадіжки, шахрайства, зловживання службовим становищем, розтрати, присвоєння, шляхом грабежу й розбою

Установлення виду розкрадання дозволяє врахувати ступінь суспільної небезпеки злочину залежно від розміру заподіяного (здатного бути заподіяним) майнового збитку

Існує чотири самостійних види розкрадання: дрібне розкрадання; у значному розмірі; велике й особливо велике. Форма й вид розкрадання існують тільки разом, але у виді того, що дрібне розкрадання виділене в самостійний склад, за основу утворення складу взятий розмір викраденого і йому підпорядковані форми розкрадання, за винятком грабежу й розбою через них високої суспільної небезпеки

Різні види розкрадання повинні мати певними загальними для них ознаками: по-перше, викрадене майно повинне перебувати у володінні власника або іншого законного власника; по-друге, дії при розкраданні повинні носити протиправний характер, тобто заборонений карним законом; по-третє, дії при розкраданні складаються з вилучення майна з володіння власника й фактичного заволодіння їм винного; по-четверте, протизаконне вилучення й заволодіння майном носять безоплатний для власника характер; в-п’ятих, результатом вилучення й заволодіння повинне бути зменшення майнової маси власника, тобто заподіяння позитивного матеріального збитку, без обліку упущеної вигоди; в-шостих, метою розкрадання є присвоєння викраденого майна, тобто внесення його викрадачем у свою майнову масу для наступного використання, експлуатації у свих інтересах, або передачі такого майна іншим особам, але з корисливою вигодою

Все сказане вище стосується всіх форм розкрадання. Однак кожна форма розкрадання додатково має свої характерні ознаки

У теперішній роботі ми докладно розглянемо характерні ознаки крадіжки

Об’єктом злочину, у широкому змісті, є те, на що зазіхає особа, що робить злочинне діяння й чому заподіюється або може бути заподіяна шкода в результаті злочину. Не є об’єктом самі по собі правовий^-правові-кримінально-правові норми. У результаті крадіжок шкода заподіюється не майну в буквальному значенні цього слова. Як правило, саме майно в результаті крадіжки не тільки не страждає, але в деяких випадках може одержати певні поліпшення. Таким чином, об’єктом даного злочину є суспільні відносини, які складаються між людьми із приводу цього майна

Найважливішими економічними матеріальними відносинами, що мають виняткове значення в життєдіяльності громадян, суспільства й держави, є відносини власності

Власність, у всіх її формах, виражає распределенность матеріальних благ і являє собою стан присвоенности, приналежності засобів виробництва й продуктів праці

Змістом власності як соціального явища й економічної категорії є фактичні суспільні відносини володіння, користування й розпорядження матеріальними благами, привласненими й приналежним власником. Будучи врегульовані нормами права, ці фактичні економічні відносини здобувають правову форму і юридично опосредуются як правочину власника або іншого законного власника. Отже, антисоціальна спрямованість злочинів проти власності полягає в тому, що безпосередньо порушуючи стан присвоенности, приналежності матеріальних благ, тим самим зазіхають на саму можливість здійснювати економічні акти володіння, користування й розпорядження товарно-матеріальними цінностями

Під володінням варто розуміти фактичне володіння або тримання речі. Володіння звичайно є передумовою здійснення інших правомочий власника

Під правочином користування варто розуміти задоволення потреб за допомогою впливу на річ, не пов’язаного зі знищенням її субстанції, витяг з речі її корисних властивостей

Pages: 1 2

Збережи - » Поняття розкрадання . З'явився готовий твір.

Поняття розкрадання





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.