Поняття про внутрілікарняну інфекцію

Зміст

· Поняття про внутрілікарняну інфекцію

Поняття про внутрілікарняну інфекцію Збудники, фактори й шляхи передачі внутрілікарняної інфекції в лікувально-профілактичних установах Профілактика й боротьба із внутрілікарняними інфекціями Висновок Список використовуваної літератури

· Підготовка хворого до операції

2.1. Передопераційний період

2.2. Загальний огляд

2.3. Збір анамнезу

2.4. Лабораторні дослідження

2.5. Клінічне спостереження

2.6. Психологічна підготовка хворого

2.7. Підготовка життєво важливих органів хворого до операції

2.8. Підготовка до анестезії, премедикация

2.9. Висновок

2.10. Список використовуваної літератури

· Поняття про внутрілікарняну інфекцію

1.1. Внутрілікарняні інфекції – це інфекційні захворювання, отримані хворими в лікувальній установі.

У цей час розроблені чіткі рекомендації із профілактики повітряної, краплинної, контактної й имплантационной екзогенної інфекції. Ці заходи носять багатоплановий характер і переслідують основну мету – - не допустити влучення інфекції в рану й в організм. Профілактика екзогенної інфекції можлива у всіх випадках і ефективність її залежить тільки від досвіду й знань медичного персоналу.

Сучасні внутрілікарняні інфекції в хірургічних клініках викликаються різними мікроорганізмами й клінічно проявляються в основному синдромом нагноєнь і септичних поразок.

1.2. Найбільше часто збудниками внутрілікарняних інфекцій є резистентні до антибіотиків штами золотавого стафілокока, синегнойной палички, протея, кишкової палички, клевсиелл, серраций, грибів кандида, а також різні асоціації зазначених мікробів.

Джерелами внутрілікарняних інфекцій у хірургічних стаціонарах є хворі з гострими й хронічними формами гнійно-септичних захворювань і бессимптомние носії патогенних мікроорганізмів серед хворих і персоналу.

Залежно від локалізації збудника виділення його з організму хворого або носія відбувається через різні органи й тканини, дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, сечостатевий шлях і ін.

Поширення збудників внутрілікарняних інфекцій відбувається двома шляхами: повітряно-краплинним і контактним.

Основними факторами передачі є руки, повітря, численні об’єкти зовнішнього середовища (білизна, перев’язний матеріал, інструментарій, апаратура й ін.)

1.3. Для профілактики й боротьби з післяопераційними гнійними уськладненнями організують і проводять комплекс санітарно-гігієнічних заходів спрямованих на виявлення й ізоляцію джерел інфекції, і перерва шляхів передачі. Для цього проводять наступні заходи: 1.3.1. У цей час створені спеціалізовані гнійні хірургічні відділення.

1.3.2. Розділяються операційні й перев’язні у відділеннях хірургічного профілю для чистих і гнійних операцій і перев’язок і оснащуються кондиціонерами.

1.3.3. Забезпечується ізоляція гнійних відділень у стаціонарах і кабінетах від інших підрозділів.

1.3.4. Забороняється проведення операцій у хворих із гнійною хірургічною інфекцією в обще хірургічних операційних.

1.3.5. Впроваджуються в практику єдині найбільш якісні методики обробки поля, рук, хірургічних рукавичок, стерилізація хірургічних інструментів нового перев’язного матеріалу, хірургічної білизни.

1.3.6. Впровадження методу експрес діагностики чутливості мікробної флори до антибіотиків.

1.3.7. Організація в лікувально-профілактичних установах централізованих стерилизовочнних.

1.3.8. Організація й проведення комплексу санітарно-гігієнічних заходів у відділеннях, кабінетах, лікарнях, клініках хірургічного профілю, керуючись інструкціями, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР № 720 від 31.07.1978 р. (додаток 1,2,3,4) .

1.3.9. Відповідальність за проведення комплексу заходів щодо боротьби з післяопераційними уськладненнями покладають на головного лікаря й завідувачів відділеннями хірургічного профілю лікувально-профілактичних установ.

1.3.10. Старша сестра відділення проводить інструктаж середнього й молодшого медичного персоналу по виконанню комплексу противоепидемиологичеських заходів.

1.3.11. Кожний співробітник, що надходить на роботу у відділення хірургічного профілю, проходить: – повний медичний огляд, що включає огляд оториноларингологом і стоматологом, бактеріологічне дослідження мазків зі слизуватої носоглотки й наявність патогенного стафілокока; · краткий инструктаж по проведению основних санитарно-противоепидемиологичеських мероприятий на порученном ему участке работи.

1.3.12. Весь працюючий персонал повинен бути взятий під диспансерне спостереження для виявлення й лікування каріозних зубів, хронічних запальних захворювань носоглотки, а також для виявлення носіїв патогенного стафілокока.

1.3.13. При виникненні внутрілікарняних інфекцій серед хворих проводять позачерговий медичний огляд усього персоналу відділення, а також позачергове бактеріологічне обстеження на носительство.

1.3.14. При виникненні в хірургічному стаціонарі внутрілікарняних інфекцій проводять детальне епідеміологічне обстеження, у ході якого виявляють можливі джерела інфекції, шляхи й фактори передачі й здійснюють заходу щодо попередження подальшого поширення захворювання.

1.4. Проведення профілактичних заходів щодо попередження виникнення внутрілікарняних інфекцій, а також боротьба з ними – одне з основних завдань медичного персоналу в лікувально-профілактичних установах. Необхідно знизити ймовірність інфікування хворих стійких до антибіотиків мікроорганізмами. Необхідно максимально обстежити хворих і ськоротити перебування хворих у стаціонарі до операції.

Всі проведені заходи максимально зменшують можливість виникнення внутрілікарняних інфекцій, а отже створюють успішний результат для лікування хворих.

Список літератури

1. Бешкетників У. М Нестеренко Ю. А. Хірургія “Медицина” ; М-1990р.

2.2. Стручків В. И. Загальна хірургія “Медицина” ; М-1966р.

3. Наказ № 215 Міністерство охорони здоров’я РСФСР М-1979р.

4. Максименя В. Г. Максименя Г. Г. Леонович С. И. Мінськ; Вища школа 1998р.

5. Стецюк В. Г. Сестрина справа в хірургії Моськва “АНМИ” 1999р.

· Підготовка хворого до операції

1. Передопераційний період

Передопераційний період – це час від моменту надходження хворого, у хірургічний стаціонар до початку проведення оперативного лікування. На етапі безпосередньої передопераційної підготовки проводяться лікувальні заходи з метою виявлення основного захворювання й сприятливої фази для оперативного втручання, лікування наявних інших захворювань і підготовка життєво важливих систем і органів.

Комплекс лікувальних заходів, проведених перед операцією для перекладу основного захворювання в найбільш сприятливу фазу, лікування супутніх захворювань і підготовка життєво важливих органів і систем для профілактики післяопераційних уськладнень називається підготовкою хворих до операції.

Основне завдання передопераційної підготовки – зниження операційного ризику й створення оптимальних передумов для успішного результату.

Передопераційна підготовка проводиться всім хворим. У мінімальному обсязі проводиться лише хворим, оперируемим по екстрених і невідкладних показаннях.

Напередодні планової хірургічної операції проводиться загальна передопераційна підготовка. Її ціль:

1. Виключити протипоказання до операції шляхом дослідження життєво важливих органів і систем хворого.

2. Підготовка хворого психологічно.

3. Максимально підготувати системи організму хворого, на які втручання зробить найбільше навантаження під час операції й у післяопераційному періоді.

4. Підготувати операційне поле.

1. Загальний огляд. Кожного хворого, що надходить у хірургічний стаціонар для оперативного лікування, обов’язково треба роздягнути й оглянути шкіру всіх частин тіла. При наявності мокнучої екземи, гнойничкових висипань, фурункулів іл свіжих слідів зазначених захворювань операцію тимчасово відкладають і хворого направляють для поліклінічного доліковування. Операцію такому хворому виконують через місяць після повного лікування, тому що інфекція може виявити себе в місці оперативного втручання в ослабленого операційною травмою хворого.

2. Збір анамнезу Збір анамнезу дає можливість з’ясувати й уточнити перенесені захворювання, виявити, чи страждає хворою гемофілією, сифілісом і ін. У жінок необхідно уточнити строк останньої менструації, тому що вона дуже впливає на життєдіяльність організму.

3. Лабораторні дослідження Планові хворі надходять у хірургічний стаціонар після лабораторного обстеження в поліклініці за місцем проживання. Їм проводяться загальний аналіз крові й сили, аналіз сили на цукор, біохімічний ськлад крові й необхідні рентгенологічні дослідження органів груди й черевної порожнини.

Pages: 1 2 3

Збережи - » Поняття про внутрілікарняну інфекцію . З'явився готовий твір.

Поняття про внутрілікарняну інфекцію





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.