Ідеальних людей не буває. У кожної людини є свої недоліки. Однак є такі недоліки, які нікому не заважають, а є такі, що можуть бути неприємні іншим. Наприклад, є люди, що проявляють брутальність стосовно інших. Спілкуючись із навколишніми, вони говорять різким, дратівливим тоном. У їхньому мовленні звичайно відчувається повчальний тон, звучить презирство або зарозумілість. Такі люди не вважають потрібним вислухати співрозмовника до кінця, перебивають його. А ще є друзі-приятелі, що не вміють зберігати секрети. Цим вони часто роблять боляче іншим: адже тобі, як близькій людині, довірили саме таємне, дороге, а ти розповів про це заради власного задоволення стороннім людям

Серйозним недоліком уважаю й невміння стримувати своя обіцянка, порушувати дане слово. Запальність і нестриманість теж не прикрашають людини. Розмовляє з тобою такий співрозмовник, розмахує руками, кричить, не слухає тебе, а чує тільки себе. З таким не захочеться довго спілкуватися

Мені не подобаються також люди, які вважають за необхідне говорити всю правду в очі, не з огляду на при цьому ні обставин, ні настрою співрозмовника. Упертість, облудність, жадібність - ці риси я теж уважаю невартими людини. Відомо, що вчинок породжує звичку, а звичка - характер. Тому потрібно займатися самовихованням, стежити за собою, уміти бачити свої недоліки, ставитися до себе об’єктивно, для того щоб зживати у своєму характері все погане й змінюватися до кращого - до кращого й для себе, і для навколишніх