Поезія вагантов була однієї із самих ранніх літературних форм твердження й реалізації нетрадиційної розкутості дитячого мислення, логічно з’ясовного вибуху фантазії. Ваганти переносять ці якості в літературу більше дійшлої вік. Справді, ну навіщо «Регенсбургским кравцем» улазити на тонкий шпиль вежі, щоб пообідати, до того ж не інакше як смаженою блохою, а потім при семипудовом вазі пролазити через вушко голки. У пісеньці «У старому будинку під острою дахом» просто все відбувається навпаки, і навіть знамениті тихоні равлика голосно гавкають. У баладі «Плутанина» розповідається про веселу людинуу, що «дошкою рубанок стругала, палив поліна грубкою». Цього веселуна й вморити не вдається, оскільки життєвість його в самій зухвалості думки. Коли його захотіли поховати, то герой сам «відспівав батька святого й у танок пустився знову». Закономірно, що подібні пісеньки-перевертиши властиві всім народам.

Всі ці шутейние небилиці породили в Німеччині варіант англійського блазня й італійського арлекіна - імпровізатора, брехуна й ненажеру Гансавурста ( Гансу-Ковбасу), що потешали народ на ярмаркових поданнях. Самобутня діалектика мислення смішних дитячих пісеньок визначає певною мірою й соціальною сатирою поезії вагантов і німецької драми епохи Відродження, особливо творчості знаменитого німецького поета й драматурга, шевця Гансу Сакса. Традиції ці відроджуються сьогодні в поезії НІМЕЧЧИНИ Питером Хаксом і Джеймсом Крюсом.

Тема ледаря й ледаря займає значне місце в поезії вагацтов. Народній пісні й казці властиво не тільки вихваляння праці як певної моральної цінності, але 1 і своєрідне вихваляння ледаря й ледаря. Ледачі герої 1 зустрічаються в казках всіх народів. Це свого роду казковий ‘ герой-навпаки, аж ніяк не заперечливої моральної цінності : поняття праці. Зміст його появи інший. При всій величі праці, для народу він був не тільки благом, але й покаранням, жорстокою обов’язковістю. Не випадково лінощі часто сусідять у казці з розумом і сміливістю - кращими якостями людини, обов’язковими для морального народного кодексу. Саме виникнення подібного героя було вираженням протесту проти обов’язковості, що отупляє, безрадісної праці для людей нижчих станів. Не випадково в народній казці «дурні» і ледарі нерідко виходять переможцями.