У рік 6454 (946). Ольга із сином своїм Святославом зібрала багато хоробрих воїнів і пішла на Деревськую землю. І вийшли древляни проти її. І коли зійшлися обоє війська для сутички, Святослав кинув списом у древлян, і спис пролетів між вух коня й ударило коня в ногу, тому що був Святослав ще дитина. І ськазали Свенельд і Асмуд: «Князь уже почав; підемо, дружина, за князем». І перемогли древлян. Древляни ж побігли й зачинилися у своїх містах.

Ольга ж кинулася із сином своїм до міста Иськоростеню, тому що жителі його вбили її чоловіка, і стала із сином своїм біля міста, а древляни зачинилися в місті й міцно боролися, тому що знали, що, убивши князя, не на що їм сподіватися після здачі. І стояла Ольга все літо й не могла взяти міста, і послала зі словами: «До чого хочете досидітися? Адже всі ваші міста вже здалися й зобов’язалися виплачувати данина й уже обробляють свої ниви й землі; а ви, відмовляючись платити данина, збираєтеся вмерти з голоду». Древляни ж відповіли: «Ми б раді платити данина, але адже ти хочеш мстити за чоловіка сввоего». Ськазала ж їм Ольга: «Я вже мстила за образу, коли приходили ви до Києва в перший раз і в другий, а втретє - коли влаштувала тризну по своєму чоловіку. Більше вже не хочу мстити, - хочу тільки взяти з вас невелику данину й, уклавши з вами мир, піду ладь». Древляни ж запитали: «Що хочеш від нас? Ми раді дати тобі мед і хутра». Вона ж ськазала: «Немає у вас тепер ні меду, ні хутр, тому прошу у вас небагато: дайте мені від кожного двору по трьох голуба так по трьох горобця. Я адже не хочу покласти на вас тяжкої данини, як чоловік мій. Ви ж знемогли в облозі, того й прошу у вас цієї малості».

Древляни ж, зрадівши, зібрали від двору по трьох голуба й по трьох горобця й послали Ользі з уклоном. Ольга ж ськазала їм: «От ви й ськорилися мені й моєму дитяті, - ідіть у місто, а я завтра відступлю від нього й піду у своє місто». Древляни вернулися в місто й з радістю повідали про всім людям. Ольга ж, роздавши воїнам - кому по голубі, кому по горобці, наказала прив’язати кожному птахові труть, загортаючи його в невеликі хусточки й прикріплюючи ниткою. І, коли стало смеркти, наказала Ольга своїм воїнам пустити голубів і горобців. Голуби ж і горобці полетіли у свої гнізда: голуби в голубники, а горобці під стрехи, і так зайнялися - де голубники, де кліті, де сараї й сінники, і не було двору, де не горіло, і не можна було гасити, тому що відразу зайнялися всі двори. І побігли люди з міста, і наказала Ольга воїнам своїм вистачати їх. І так взяла місто й спалила його, міських старійшин забрала в полон, а інших людей убила, третіх віддала в рабство чоловікам своїм, а інших залишила платити данина.

(Повість минулих літ)

Тризна - військові змагання на честь померлі.

ПВЛ. С. 69, 71, 73, 75.