А далі - світло нестерпно щедрий, Як червоне гаряче вино… Уже запашним, розпеченим вітром Свідомість моє обпалена. А. Ахматова “Майстер і Маргарита” - філософський роман одного з найбільших майстрів російської прози XX століття М. А. Булгакова, над яким автор працював протягом 12 років. Дія роману розвертається відразу в трьох планах: історико^-легендарному (древня Іудея), сучасно^-побутовому (Москва 20- 30-х років XX століття) і мистико-фантас-тическом. Оповідаючи про події, що відбуваються в цих трьох мирах, Булгаков ставить паралельно вічні питання про добро й зло, щирої й помилкової моральності, честі й безчесті, таланті й бездарності. Глибокий психологізм, тонкий гумор і гостра сатира, стрімкість сюжету принесли цьому добутку широку популярність і любов читачів

Із самого початку роману Булгаков проводить помітні паралелі з гетевским “Фаустом”, але багато образів з “Фауста” він переосмислює по-своєму. Так ми одержуємо можливість побачити Сатану в іншому, чим звикли, ракурсі - з боку добра. Воланд - втілення зла - і виглядає майже як Фауст: “Росту був… високого

Рот якоїсь кривої. Виголений гладко. Брюнет. Праве око чорний, лівий чомусь зелений. Брови чорні, але одна вище інший”.

Однак дивне якесь зло в Булгакова, адже Воланд у романі виступає в ролі долі, долі, що карає меча правосуддя. Він винагороджує гідних і карає тих, хто не замислюючись треба законам неправди, лицемірства, підлості. І кара ця сувора - виконання їх невтримних бажань

Зло не буває без добра, тому М. Булгаков уводить у роман Ісуса Христа, чий образ втілений у вигляді Иешуа Га-Ноцри. Думки Иешуа, його вчинки, життя й навіть смерть тісно перегукуються з Біблією, її заповідями й легендами. І тут Булгаков уміє показати своє, чисто булгаков-ское відношення й розуміння Біблії

Це він підтверджує тим, що в романі Понтій Пілат мстить зрадникові Іуді й убиває його, караючи за страшний злочин. Воланд теж не відповідає деяким біблійним заповідям (”Просите й дане буде вам”): “Ніколи й нічого не просите! твір саллсоч.

ру © 2005 Ніколи й нічого, і особливо в тих, хто сильніше вас. Самі запропонують і самі всі дадуть”. У романі “Майстер і Маргарита” є присутнім і образ Смерті, виявлений у безсторонньому справедливому Абадонне. Мені здається, що Абадонна-Смерть у романі теж є втіленням правосуддя. Образ Маргарити в романі тісно перегукується з образом героїні гетевского “Фауста”, але й він трансформований автором

Маргарита продовжує жити, будучи носителькою й охоронницею любові. Булгаков затверджує, що любов - вище, що даровано людині долею, і її потрібно зуміти пронести через всі негоди, страждання, через все життя. І Марго саме через любов погоджується бути присутнім у ролі господарки на балі в Сатани, тим самим рятуючи й повертаючи Майстра. У романі поряд з фантастичними образами багато документальних фактів: розташування вулиць, будинків, Патріарші Ставки, які вважаються в Москві самим містичним місцем. До речі, у вигляді багатьох критиків ( Ла-Тунский і інші) Булгаков описав реальних критиків, які у свій час “закривали” твору Булгакова, не давали їм вийти всвет.

У романі “Майстер і Маргарита” автор втілив всі свої ідеї, заповітні думки, світогляд, тут об’єднані глибока філософія й тонкий гумор. Булгаков подарував миру роман, що ввійшов в історію класичної літератури, у черговий раз змусив читачів задуматися про сенс життя, про добро й зло, смерті й безсмерті