Мета: формувати знання учнів про життя та творчість О.С.Пушкіна; розвивати уміння та навички роботи з критичною літературою, удосконалювати виразне читання, зв’язне мовлення; виховувати естетичний смак, культуру читача.

Обладнання: портрет О.С.Пушкіна, виставка творів поета, художньої та критичної літератури про нього; на дошці запис основних віх життя поета:

1.ДИТИНСТВО (17991837)

2.Ліцей (18111817)

3.Петербург (18171820)

4.Роки південного заслання.

Пушкін і Україна (18201824)

5.Роки північного заслання. Михайлівське (1824 1826)

6.Пушкін і повстання 14 грудня 1825 р.

7.МоскваПетербург (18261831)

8.Останні роки життя. Дуель і смерть

Тип уроку: урок-виставка.

Епіграф: “Здравствуй, племя, Младое, незнакомое!..

О.С.Пушкін

Зміст уроку

Вступне слово вчителя. О.С.Пушкін — супутник багатьох поколінь людей ось уже два століття. Про нього кажуть: “Мій Пушкін”. У цьому ознака особливих відносин, відкритості почуття і відданості поету. О.Блок говорив: “Наша пам’ять зберігає з малоліття веселе ім’я Пушкін. Це ім’я, цей звук наповнює собою багато днів нашого життя. Похмурі імена імператорів, полководців, винахідників знарядь убивства, мучителів і мучеників життя. І поряд з ними це легке ім’я — Пушкін.

Пушкін так легко та весело міг нести свою творчу ношу, незважаючи на те, що роль поета не легка і не весела; вона трагічна”.

У 1835р. Пушкін підбив підсумок життя — створив вірш “Вновь я посетил”, у фіналі якого звучить майже радісне вітання майбутнім поколінням.

Учень виразно читає напам ‘ять уривок вірша зі слів:

“Здравствуй, племя Младое, незнакомое!”

II.Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні ми перегорнемо сторінки життя

О.С.Пушкіна, якого вдячні сучасники назвали “сонцем російської поезії”. (Учні записують у зошити тему та епіграф до уроку.)

III. Вивчення нового матеріалу

1. Повідомлення учня “Дитинство О.Пушкіна”

26 травня (6 червня) 1799 року в Москві у сім’ї Пушкіних народився син Олександр.

Батько поета Сергій Львович Пушкін, військовий у відставці, був із старовинного родового дворянського сімейства, не багатий і не дуже щасливий у службі і чинах. Мати Пушкіна, Надія Осипівна, була внучкою знаменитого Ібрагіма Ганнібала, арапа Петра І. Вона мала своєрідний непостійний характер, її улюбленцем був молодший син Лев. Олександр частіше її дратував своєю впертістю, несхожістю з іншими дітьми. Але були дві жінки, які дали маленькому Олександру ту любов, яку він так і че отримав від матері. Це няня Орина Родіонівна та бабуся Марія Олексіївна. Це вони поспішали заспокоїти і приголубити хлопчика, розповідали йому казки, знайомлячи з прекрасним світом поетичного народного слова. Коли хлопчик підріс, його почали вчити арифметики, історії та інших наук. Але головним джерелом знань у дитячі роки для Пушкіна були книги. За словами брата поета, юний Олександр “проводив за читанням безсонні ночі і таємно в кабінеті батька поглинав одну книжку за іншою”.

Учитель. Відомий дослідник життя та творчості Пушкіна Юрій Лотман відзначав: “Найбільш вражаючою рисою пушкінського дитинства було те, як мало і рідко він згадував ці роки у майбутньому”.

Мабуть, із дитинства Пушкін виніс багато смутку та душевних ран.

Атмосферу дитинства поета відтворює у романі “Пушкін” талановитий дослідник і художник, знавець пушкінської епохи Юрій Тинянов.

Попередньо підготовлений учень знімає з полиці книгу Тинянова “Пушкін”, демонструє її учням і зачитує уривок із не\ (сторінки 141 — 143 у книзі: Тинянов Ю.Н. Пушкін: К.: Дніпро, 1987).

Учитель. І знову звернемося до книги Ю.Лотмана “Олександр Сергійович Пушкін”: “…коли у майбутньому Пушкін хотів озирнутися на початок свого життя, він незмінно згадував лише Ліцей — дитинство він викреслив зі свого життя. Він був людиною без дитинства”.

2. Повідомлення учня про ліцейські роки життя поета (1811 — 1817)

Олександру було 12 років, коли батьки вирішили влаштувати його в тількино створений Царськосельський ліцей. Літом 1811 року у супроводі дядька Василя Львовича Пушкін від’їздив до Петербурга. Дитинство закінчилося. Починався новий етап його життя — Ліцей.

На першому “пушкінському” ліцейному курсі навчалися обдаровані хлопчики. Імена багатьох з них згодом увійшли в історію російської культури і суспільної думки.

Найближчими друзями Пушкіна були: Антон Дельвіг — добродушний, повільний, фантазер і поет; Іван Пущін — справедливий, сміливий, спокійновеселий юнак; Вільгельм Кюхельбекер — запальний, одержимий поезією, недоладний і зворушливий “Кюхля”.

Пушкіна, який швидко здобув славу кращого поета ліцею, друзі називали “Французом” через вільне володіння французькою мовою.

Учень демонструє на виставці книгу Ю, Тинянова “Кюхля”, зачитує уривок.

“Странное дело, Кюхля не мог как следует, до конца рассердиться на Пушкина. Что бы Француз ни сделал, Кюхля ему все прощал. Когда Француз останавливался вдруг в углу залы и глаза его загорались, а толстые губы надувались и он мрачно смотрел в одну точку, — Вильгельм робко и с нежностью его обходил: он знал, что Француз сочиняет… Но Француз бистро на него вскидывал коричневые бегающие глаза и вдруг с хохотом начинал беготню и возню; самим важним для его самолюбия било вовсе не то, что он писал хорошие стихи, а то, что он бегал быстрее всех и ловчее перепрнгивал через стулья”.

3.Повідомлення учня “Петербург (1817—1820)”

Після закінчення Ліцею Пушкін був зарахований у колегію закордонних справ. Зі стін закритого навчального закладу, де безвиїзно прожив шість років, він потрапляє в Петербург, де вирує бурхливе світське і політичне життя. Пушкіна можна бачити на балах, у театрі, на засіданнях літературних та політичних гуртків. Проте мало хто здогадується, що у цей час поет напружено працює над своєю першою поемою “Руслан і Людмила”. (Учень бере з полиці та демонструє книгу “Руслан і Людмила”). Поема побачила світ улітку 1820 року Відомий російський поет Василь Жуковський, прочитавши новий твір Пушкіна, подарував поету свій портрет с написом: “Переможцю учню від переможеного вчителя…”

Популярність Пушкіна зростала. Молодь читала напам’ять його волелюбні вірші “Вольность”, “Деревня”, “К Чаадаеву”, цитувала численні епіграми на царя та його сановників.

Декламатор читає напам’ять вірш “К Чаадаеву”.

Учитель. Імператор був розгніваний: “Пушкін наповнив Росію обурливими віршами, — вся молодь їх читає напам’ять”. Він хотів заслати Пушкіна в Сибір або ув’язнити в Соловецькому монастирі. Але впливові друзі заступилися за молодого поета. Його висилають з Петербурга, і він їде на службу на південь Російської імперії, адміністративний центр якого годі знаходився в Катеринославі (нині Дніпропетровськ).

Повідомленння учня “Південне заслання (1820-1824)”

6 травня 1820 року Пушкін на кур’єрській трійці вирушив із Петербурга до Катеринослава. Шлях поета пролягав через білоруські та українські міста — Вітебськ, Могильов, Чернігів. У Києві поет побачив Дніпро, який справив на нього незабутнє враження — був саме час повені. Перебуваючи у Києві, Пушкін знайомиться з героєм Вітчизняної війни 1812 року генералом М.Раєвським та його дорослими дітьми. У їхньому товаристві поет продовжує подорож: їде через Катеринослав далі — на Кавказ і в Крим. Він побував у П’ятигорську, Феодосії, Гурзуфі, Бахчисараї, Сімферополі. З Криму поет повертався через Каховку, Херсон та Миколаїв. Пушкін приїздить на місце свого нового призначення — в Кишинів. Генерал Інзов добре поставився до юного поета, не завантажував його складними дорученнями. Пушкін мав можливість подорожувати Україною.

Поет побував на Черкащині — у Кам’янці, у маєтку РаєвськихДавидових. Приводом до відвідин Кам’янки був день народження Катерини Давидової — господині маєтку. Ця подія зібрала всіх друзів родини, серед яких були й декабристи, члени “Південного товариства”. Пробувши в Кам’янці майже два місяці, Пушкін разом з Давидовим вирушає до Києва на контрактовий ярмарок, який відбувся в кінці січня

—на початку лютого 1821 року. Шлях поета пролягав через Смілу, Коноплянку, Городище, Корсунь, Богуслав… Враження від Києва відобразилися в поемі “Полтава”, а також у відомому вірші “Пісня про віщого Олега”.

До своїх, мандрівок поет ретельно готувався. Під час подорожей заводив “дорожные тетради”, куди записував усе, що його цікавило, а також часто робив замальовки. На основі зібраних матеріалів були написані відомі “Південні поеми”: “Кавказский пленник”, “Братьяразбойники”, “Бахчисарайский фонтан”, “Цыгане”.

Закінчився період “південного заслання” Пушкіна перебуванням в Одесі.

5. Повідомлення учня “Роки заслання. Михайлівське (1824—1826)”

Pages: 1 2

Збережи - » План уроку Життєвий і творчий шлях Олександра Пушкіна . З'явився готовий твір.