С О Д Е Р Ж А Н И Е

Загальна інформація

Фактори росту Південно-Корейської економіки

Урядове регулювання

Імпорт технологій

Автомобільна експансія в країни колишнього СРСР

Використана література

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Корея (корейське Чосон) , країна в Східній Азії, головним чином на Корейському півострові й прилягаючих островах. Площа 220,8 тис. км. кв. Населення понад 60 млн. чоловік. 99% корейці. Офіційна мова - корейський. Більшість віруючих - буддистів, незначна частина - християни. Північну частину материка займає Корейська Народно - Демократична Республіка, Південна частина півострова - т. зв. Корейська Республіка (Південна Корея) . Основна частина Кореї зайнята горами (висотою до 1915 метрів - гора Чирисан) ; на Заході - горбкуваті рівнини. Східний берег крутий, слабко розчленований; на Заході й Півдні - сильно порізаний. Клімат мусонний; опадів 900- 1500 мм у рік. Ріки багатоводні. Змішані широколиственние й (на Півдні) вічнозелені субтропічні ліси. Рівнини оброблені (рис, соя, бавовник) . Родовища вольфраму, графіту, магнезиту.

На початку н. е. зложилося 3 раннефеодальних корейські держави - Пекче, Силла й Когуре. У кінці 10 століття Корейський півострів був об’єднаний під владою держави Корі. У кінці 16 століття Корейський народ відбив 2 вторгнення японських феодалів. В 1976 Японія, а потім ряд інших капіталістичних держав нав’язали Кореї нерівноправні договори. Після російсько-японської війни 1904-05 Японія встановила протекторат над Кореєю й в 1910 анексувала її, перетворивши в колонію. На початку 30-х років національно-визвольна боротьба прийняла форму партизанського руху проти японських окупантів. Розгром японського імперіалізму в 2-й світовій війні, у якому вирішальну роль зіграв СРСР, поклав кінець японському пануванню в Кореї; увінчалася успіхом тривала боротьба корейських патріотів. Після 2-й світові війни в Північній Кореї розгорнулася народно-демократична революція. Створені в Північній Кореї органи нової демократичної влади - народні комітети провели під керівництвом Трудової партії (створеної в 1945 році) в 1946 корінні демократичні перетворення: земельну реформу, націоналізацію промисловості й ін.

У Південній Кореї, де з осені 1945 функціонувала американська військова адміністрація, реакційні сили за підтримкою американської військової влади придушували демократичний рух і встали на шлях розколу країни. У цих умовах у вересні 1948 Верховні народні збори, вибране абсолютною більшістю населення як Північної, так і Південної Кореї, виробивши конституцію, проголосило створення Корейської Народно - Демократичної Республіки (КНДР) .

Південна Корея. Площа 98,5 тис. км. кв. Населення понад 42 млн. чоловік. 9 адміністративних одиниць - провінцій, міста Сеул і Пусан виділені в окремі адміністративні одиниці. Головне місто - Сеул. Із заходу півострів обмивається Жовтим морем, зі сходу Японським морем, з півдня Корейською протокою й протокою Чеджу. Південно-Корейський режим, що виражає інтереси великої буржуазії й поміщиків і залежний від США, відхиляє конструктивні речення уряду КНДР по мирному об’єднанню країни, виступає за збереження присутності американських військ у Південній Кореї.

Економіка залежить від іноземного, головним чином японського й американського капіталу. Здійснюються мілітаризація й індустріалізація; випереджальними темпами розвиваються експортні галузі й важка промисловість. Частка промисловості у ВНП 40%, частка с/г 28%. Видобуток вугілля (23 млн. т.) , залізних, свинцево-цинкових руд. Виробництво електроенергії (40 млрд. кВт. ч.) Металургія; машинобудування (автомобільне, електротехніка, радіоелектроніка, суднобудування) , нафтопереробна й хімічна промисловість. Текстильна й харчова промисловість. Основна галузь сільського господарства рослинництво. Обробляється понад 23% територій, з яких 1/3 зрошується. Переважають зернові (валовий збір рису 6,1 млн. т., пшениці і ячменя 1,9 млн. т.) і бобові. Вирощують бавовник, тютюн, рами, коноплі; плодівництво, огородничество. Довжина залізниць 7 тис. км. Морські порти: Пусан, Ульсан, Инчхон (Чемульпо) . Експорт виробів легкої промисловості, судів, автомашин і ін. Головні зовнішньоторговельні партнери, Японія й США. Грошова одиниця - вона.

ФАКТОРИ РОСТУ ПІВДЕННО-КОРЕЙСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

Протягом трьох останніх десятиліть людство мало можливість спостерігати за деякими країнами, що розвиваються, що демонстрували миру "економічні чудеса". Звичайно ж, мова йде про молоді найбільш розвинених державах, які в 60-70 гг. виділилися й відокремилися в окрему групу, що одержала назву "Нові індустріальні країни"(Nеw industriаlizing cоuntriеs) . Ця група постійно поповнюється, і в цей час у неї входять біля півтора десятків країн і територій. Міцне місце серед них займає Південна Корея.

Про швидкий економічний ріст Республіки Корея говорилося чимало. Цю "історію успіху" зв’язують із високими темпами росту ВНП, які ськлали 8,6% у період з 1962-1988г і перетворенням країни із традиційно сільськогосподарської в цілком індустріальну, серед досягнень якої рівень ВНП на душу населення більше 5000$ і 13 місце в спиську провідних торговельних держав миру.

На стрімке зростання економіки Південної Кореї робили й впливають всілякі фактори - об’єктивні й суб’єктивні, економічні й політичні, внутрішні й зовнішні, такі як: - орієнтована на експорт, на взаємодію із зовнішнім миром стратегія розвитку; - сприятливий міжнародний економічний клімат 60-х першої половини 70-х років, що полегшив доступ до зовнішніх джерел ресурсів; - сильне й ефективне керівництво в особі авторитарних урядів, що відклали демократичні й політичні перетворення на користь економічного розвитку; - відносно малі витрати на зміст військово-промислового комплексу ( 2-3% проти 60-70% північно-корейських витрат) ; - залучення іноземних капіталовкладень - як фінансових, так і технологічних: промислове встаткування й "knоw hоw"; -етнічна й культурна однорідність, а також конфуцианськая традиція, особливу цінність придающая працьовитості, утворенню, життєвому успіху й відданості своїх націй.

Ці й багато інших факторів багато в чому визначили швидкі темпи розвитку економіки Республіки Корея.

На жаль, питання, що стосуються економічного розвитку Південної Кореї в цей час недостатно широко освітлені в Росії. Через відсутність сучасних статистичних даних у роботі фігурують цифрові дані до 1994р. Але, незважаючи на те, що цифри трохи застаріли, наявна в нашій країні інформація досить правдиво відбиває положення справ у Південній Кореї.

Про факторів економічного розвитку Південної Кореї можна говорити багато й докладно, однак у своїй роботі мені хотілося б зупинитися на ролі держави, експортній політиці й запозиченим технологіям (як промислового встаткування, так і knоw hоw") у розвитку економіки Республіки Корея.

Що стосується фактора експортної політики, то було б справедливо вважати його найбільш вагомим фактором, що служив рушійною силою росту корейської економіки.

Про роль держави тому що цей фактор є одним з визначальних факторів швидкого темпу розвитку економіки Кореї. Що стосується ролі запозичених технологій, те цей фактор не був визначальної, однак звертання до закордонних технологій з’явилося природним наслідком експортної моделі розвитку економіки Кореї, тому не можна не оцінити роль цього фактора у формуванні сучасної економіки Кореї й прилученні країни до світових досягнень НТР. Також цей фактор недостатньо широко освітлений у російській літературі в порівнянні з іншими факторами, але проте на мій погляд він становить інтерес для вивчення, а може бути й часткового застосування (природно в адаптованому до місцевих умов виді) у Росії.

УРЯДОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Одним з факторів, що пояснюють стрімке зростання економіки Південної Кореї, з’явилося сильне й ефективне керівництво в особі авторитарних урядів, що відклали демократичні й політичні перетворення на користь економічного розвитку.

Уряд приймав нові закони й ретельно переглядав уже існуючі, а також приймалася безліч мір політичного характеру з метою збільшення нагромаджень, розширення експорту, сприяння вкладенню як національного, так і іноземної частки капіталу, залучення інвестицій і технологій з-за кордону. Уряд зробив максимум можливого для створення соціальної інфраструктури: дороги, дамби, порти, залізниці й школи. До уряду часто зверталися із проханнями взяти на себе ризик, пов’язаний з інвестиційною діяльністю приватних підприємців, надаючи гарантії по зовнішніх позиках, використовуваним для покриття витрат на великомасштабні проекти.

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Південна Корея: економіка, географія, політичний пристрій і місце в сучасній світовій економіці . З'явився готовий твір.