Персі Біші Шеллі - англійський поетромантик, друг Байрона. Певний час у вигнанні жили поруч, спілкувалися щодня, обмінювалися думками. С.Павличко пише: “Байрону подобалися глибина й простота, з якою Шеллі давав відповіді на найскладніші питання життя й метафізики. Фактично Шеллі був єдиним сучасним йому поетом Англії, якого Байрон прийняв, полюбив і навіть дозволив на себе впливати. Саме від Шеллі він запозичив деякий смак до трансцендентальних роздумів у дусі Вордсворта, якими сповнена третя пісня “Паломництва Чайльд Гарольда”.

Шеллі і Байррн відвідували швейцарські містечка, блукали в горах, милувалися краєвидами, разом відвідали Шильйонський замок, де страждав Бонівар, Лозанну, де жив улюблений письменник Байрона Гіббон, Ферней, де доживав свій вік інший його улюблений письменник - Вольтер. Поети разом читали Руссо. На віллі Дідро Байрон за одну ніч написав поему “Шильйонський в’язень”, а Шеллі на своєму боці озера склав “Гімн духовній красі”.

Однак Байронові не все подобалося в Шеллі. Він не схвалював, наприклад, його соціальноутопічних поглядів, піднесеного ідеалізму, моралізаторства, містичних настроїв. А Шеллі критично ставився до певних рис характеру Байрона, до його скептицизму і надмірної іронії. Втім, розбіжність у поглядах і характерах не заважала їм бути спільними в.головному - пристрасному прагненні до свободи.