Роман Сэлинджера “Над прірвою в житі” вийшов у світло в 1951 році й через кілька місяців посів перше місце в списку американських бестселерів. Головний герой роману - Холден Колфилд. Це юнак, що намагається знайти своє місце в житті. Найбільше на світі Холден боїться стати таким, як всі дорослі. Він уже був виключений із трьох коледжів за неуспішність. Холдену противна думка про те, що він буде “працювати в якій-небудь конторі, заробляти безліч грошей і їздити на роботу в машині або в автобусах по Медисон-Авеню, і читати газети, і грати в бридж всі вечори, і ходити в кіно…”.

Життя більшості забезпечених американців дратує Холдена. Він ясно бачить, що життя ця несправжня й ілюзорна. Підліток багато читає, намагаючись у книгах знайти відповіді на свої питання. “Взагалі, я дуже неосвічений, але читаю багато”, - говорить Холден. Але, так чи інакше, а зіткнення з реальним життям не уникнути, і Холден конфликтует із учителями, родителями, однокласниками.

Головний герой відрізняється соромливим, уразливим характером. Він нелюб’язний, найчастіше буває просто грубий, глузливий. Причиною тому щиросердечна самітність: адже його життєві цінності не збігаються із критеріями дорослих. Холдена обурює “показуха” і відсутність самої елементарної людяності в житті. Навкруги панує обман і лицемірство. Учителі в привілейованій школі брешуть, запевняючи, що виховують гарних людей. От Холден згадує про директора однієї із приватних шкіл, де він учився. Директор приторно посміхався всім і кожному, але насправді дуже добре знав різницю між богатыми й бедными родителями своїх підопічних.

Холден іде від неправди у свій власний мир. Повернувшись додому, у Нью-Йорк, Холден з подивом зауважує, що сутенерство, проституція, насильство й обман співіснують із милосердям і добротою. От дві черниці, зустрінуті Холденом у поїзді, не тільки вчать дітей, але й збирають милостиню для бедных. Герой багато думає над цим, поступово розуміючи, як важлива осмислена, що має мета життя. “Ці дві черниці не виходили в мене з голови. Я все згадував цей старий солом’яний кошик, з якої вони ходили збирати лепту, коли в них не було уроків”. Такі думки займають тепер героя Сэлинджера.

Холден вирішує, що потрібно рятувати дітей від прірви дорослого життя, де панують лицемірство, неправда, насильство, недовіра. “Моя справа - ловити дітлахів, щоб вони не зірвалися в прірву. Розумієш, вони грають і не бачать, куди біжать, а отут я підбігаю й ловлю їх, щоб вони не зірвалися. От і вся моя робота. Стерегти хлопців над прірвою в житі”, - таке заповітне бажання Холдена Колфилда.

Холдена ніяк не назвеш ґречним юнаком. Він буває ледачий, без особою на те потреби брехливий, непослідовний і егоїстичний. Однак, непідроблена щирість героя в оповіданнях про себе компенсує багато недоліків його неустояного характеру. В останніх главах роману він виглядає вже набагато терпимее й рассудительнее. Холден починає зауважувати й цінувати такі позитивні якості як привітність, привітність і вихованість, настільки розповсюджені серед його співгромадян у повсякденному спілкуванні.

Юнацький бунт Холдена доводить до логічного кінця його молодша сестра Фиби, готова йти назустріч нового життя. Брат і сестра Колфилды залишаються в Нью-Йорку, тому що бігти завжди простіше, ніж продовжувати відстоювати ідеал - нехитрий, очевидний і труднодостижимый, як і всі романтичні мрії юності. У підсумку Холден формується як особистість.

Герой Сэлинджера Холден Колфилд - своєрідний символ чистоти й щирості для покоління випускників шкіл і коледжів. Холден - сімнадцятилітній юнак - мріяв про те, щоб коли-небудь з’явився нарешті письменник, з яким хотілося б зв’язатися по телефоні, порадитися й взагалі поговорити по душах.

Роман “Над прірвою в житі” став класикою не тільки американської, але й світової літератури. Становлення особистості, перехід підлітка в мир дорослих - ці проблеми завжди будуть актуальні