В 30-і роки в літературу приходить Джон Стейнбек (1902-1968). Син дрібного службовця й шкільної вчительки, він рано почав працювати й першу свою книгу «Чаша золота» (1929) написав, будучи сторожем будинку, що перебував у горах у Каліфорнії. У цьому романі, як і в наступних книгах-«Небесні пасовища» (1932), «Невідомому богу» (1933), повести «Квартал Тортилья Флэт» (1935),- виявилася велика майстерність Стейнбека в описі природи. роман, Що Вийшов в 1936 році, «В.сутичці із сумнівним результатом» розповідав про боротьбу за свої права сільськогосподарських робітників у Каліфорнії. Сама назва, однак, виявляє відношення автора до зображуваних подій: вони для нього становлять «сумнівну битву».

Підйом робітника, антифашистського руху змусив Стейнбека зробити корінну переоцінку цінностей, результатом якої з’явився роман «Грона гніву» (1939). Розповідаючи про важку долю сім’ї фермерів Джоудов, зігнаних із землі, на якій вони трудилися рік у рік, він малює типову історію трудівників, що підпали під прес капіталістичної експлуатації. Зміст «Грон гніву» підкреслює композиція книги, що істотно відрізняє її від інших добутків Стейнбека,- глави, що оповідають про долю Джоудов, чергуються з головами-нарисами, що малюють картину руйнування американських фермерів і їхнього пересування на захід США в пошуках роботи. Звичайно голова-нарис випереджає главу, що оповідає про перипетії долі Джоудов і публіцистику, що перекладає, на мову образів. При цьому роман Стейнбека високо художній і високо публицистичен, і тому голови-нариси органічно включають художні образи, а глави, присвячені Джоудам, перейняті яркою публицистичностью. Це своєрідні ліричні відступи автора, що створюють широку перспективу американської дійсності

Назва роману - «Грона гніву» - органічно входить в оповідання, стає символом, що персоніфікує поступальний хід історії

Назва підкреслює й те, що книга йшла в руслі революційних традицій американського народу. Воно взято з рядка вірша Джулии Уорд Хау «Бойовий гімн республіки», написаного після відвідування поетесою в грудні 1861 року військ жителів півночі, що боролися проти рабовласників Півдня. У лютому 1862 року вірш був опублікований і стало маршовою піснею армії жителів півночі. Асоціації з революційними традиціями не вичерпують зміст назви - опираючись на рядок «Бойового гімну республіки», Стейнбек порівнює війну проти рабства й боротьбу своїх героїв проти соціальної несправедливості. Він бачить епічний розмах цієї боротьби, її життєву важливість для доль народу США.