Переказ твору Оксани Іваненко «Навіки в єдиній сім’ї»

З Москви на Україну їде велике посольство. На чолі його боярин Бутурлин. Скрізь по дорозі, в українських селах і містах, люди виходять зустрічати їх. За п’ять верст від Переяслава виїжджають їх зустрічати козацькі загони із прапорами, сурмачами й литаврами. У січні 1654 року приїжджає посольство в українське місто Переяслав. Шанобливо зустрічає російських представників населення міста. На 8 січня призначена рада. Це не звичайна рада, а «явка всього народу». Вся старшина, найстарші козаки прибувають сюди по заклику Хмельницького. Українська шляхта, козацтво, міщани, купецтво, селяни із всієї звільненої України збираються в Переяслав. Морозний ясний ранок. Білий сніг зліпить ока. И в 11 годин гетьман у святковому одязі, з булавою в руках виходить на поміст посередині величезної площі. З ним – генеральний писар, полковники й інша старшина. Генеральний осавул подає народу знак, і серед німої тиші звучить голос гетьмана:

- Добродії полковники, осавули, сотники, і все військо запорізьке, і всі православні християни, – звертається він до народу й нагадує про тім: що звільнено вони з-під ворожого довголітнього ярма, але все-таки кілька років точиться кровопролитна війна. Він говорить, що необхідно вибрати, з ким бути в дружбі, щоб закінчилися ці страшні війни

- Тому, – це голос Богдана Хмельницького, – і зібрали рада, щоб вибрати, до якого царя хоче народ. Перший – цар турецький, другий – хан кримський, третій – король польський, четвертий – цар Олексій Михайлович, самодержець Росії. Турецький цар – бусурман. Усім нам відомо, яку лихо терплять брати наші, православні християни, греки. Кримський хан теж бусурман, ми по нестатку водили з ним дружбу, але прийняли від нього нестерпні мучення. Про те, яке нещадне пролиття крові християнський, який полон був нам у польських панів, не треба вам і говорити. А православний цар однієї з нами віри. Він надіслав до нас бояр. Ми не знайдемо кращого друга, чим російський народ. У відповідь звучить голос усього народу:

- Будемо з російським народом! Щоб навіки єдині були!

Питання для бесіди

1. Про яку подію мова йде у творі Оксани Іваненко?

2. Чому був скликаний Переяславский рада (Переяславская Рада)?

3. Чому український народ одностайно вирішив: – будемо з російським народом!?

4. Яке значення мала Переяславская Рада для братніх народів?

5. Яка головна думка тексту?

Попередні вправи: у тексті є архаїзми, і, використовуючи представлений матеріал, пояснити їхнє значення:

  • боярин – особа, що мало в Росії до Петра Й найвищий сан, звання серед службовців;
  • литаври – різновид барабана, ударний музичний інструмент;
  • довбиш – литаврист;
  • бусурман – людина іншої віри;
  • осавул – виборна службова особа, що займало одну з військових посад на Україні в XVII-XVIII сторіччях

2. Назвати, які службові частини мови є в реченнях: Про те, яке нещадне пролиття крові християнський, який полон був нам у польських панів, не треба вам і говорити. Ми не знайдемо кращого друга, чим росіянин народ

3. Пояснити розділові знаки в реченнях: Тому,— це голос Богдана Хмельницького, – і зібрали рада, щоб вибрати, до якого царя хоче народ. Перший – цар турецький, другий – хан кримський, третій – король польський, четвертий – цар Олексій Михайлович, самодержець Росії

Орієнтовний план

  • Україна зустрічає росіян послів
  • Історичний ранок
  • Звертання Богдана Хмельницького
  • «Будемо з російським народом!»

Збережи - » Переказ твору Оксани Іваненко «Навіки в єдиній сім’ї» . З'явився готовий твір.

Переказ твору Оксани Іваненко «Навіки в єдиній сім’ї»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.