Дія роману-трилогії Халлдора Лакснесса (частина перша - «Ісландський дзвін», частина друга - «Златокудра діва», частина третя - «Пожежа в Копенгагені») розвертається наприкінці XVI - початку XVII в. в Ісландії й Данії, а також у Голландії й Німеччині, куди під час своїх мандрівок попадає один з головних героїв - бідний селянин Йоун Хреггвидссон.

Зміст назви трилогії розкривається в першій же главі, коли за наказом королівського ката арештований Йоун Хреггвидссон скидає на землю й розбиває на шматки стародавній дзвін - древню святиню Ісландії. Датській короні, що володіла в ті часи Ісландією й ведшей затяжні війни, була потрібна мідь і бронза

У центрі оповідання перебувають фігури трьох людей, чиї долі вигадливо переплелися на тлі реальних історичних подій. Крім Иоуна Хреггвидссона, це - дочка судді, представниця одного із самих знатних пологів, «Сонце Ісландії», златокудра йомфру Снайфридур і вчений історик, що присвятив все своє життя відшуканню й збереженню древніх ісландських рукописів, наближений датського короля Арнас Арнэус.

Йоун Хреггвидссон, що живе в безпросвітній убогості й орендує своя ділянка землі в Ісуса Христа, не гидує й додатковими «заробітками», якось: може стягнути обривок мотузки для лагодження рибальських снастей або рибальський гачок (працюючи на землі, прокормитися важко; основне джерело продуктів харчування ісландців - море). За ці злочини Йоуна періодично містять у в’язницю й піддають іншим покаранням, наприклад пороттю батогами

Зрештою його обвинувачують в убивстві королівського ката й присуджують до страти. Однак, по невідомому капризі долі, саме в убогій хатині цього бідного селянина зберігається безцінний скарб - кілька листків пергаменту XIII в. з нанесеним на них фрагментом тексту «Скальди» - ісландського сказання про героїв стародавності. Буквально наступного дня після того, як у болоті був виявлений труп ката, але ще до того, як Йоуна Хреггвидссона судили за вбивство, у хатину приходить Арнас Арнэус у супроводі своєї улюбленої Снайфридур і купує в матері Йоуна ці безцінні пергаментні листки, негідні навіть для того, щоб полагодити взуття. Пізніше цьому епізоду призначено було стати вирішальної для долі як Йоуна, так і інших героїв. Йоуна судять і присуджують ксмерти.

Напередодні страти Снайфридур підкуповує стражника й рятує Йоуна від смерті

Тільки одна людина може домогтися перегляду справи - це Арнас Арнэус, що виїхав на той час у Данію. Снайфридур дає Йоуну своє кільце й допомагає бігти із країни. Через Голландію й Німеччину, перетерпівши численні негоди, кілька разів чудом уникнувши смерті, але все-таки зберігши кільце йомфру Снайфридур, Иоун нарешті попадає в Копенгаген і зустрічається з Арнэусом, що на той час витратив майже весь свій стан на покупку ісландських стародавностей і був змушений женитися на багатої, але виродливій горбатій

Зрештою Арнэусу вдається домогтися того, що справа про вбивство буде переглянуто. Йоун Хреггвидссон одержує охоронну грамоту, з якої вертається на батьківщину, де його справа повинне слухатися заново. Суддя Эйдалин, батько йомфру Снайфридур, очевидно побоюючись розголосу старої історії про те, як його дочка допомогла бігти засудженому злочинцеві, вступає із селянином у змову: ніхто не стане того торкати, але й він у свою чергу повинен мовчати про свою справу

Між подіями першої й другої книги трилогії проходить п’ятнадцять або шістнадцять років. За цей час йомфру Снайфридур, отчаявшись дочекатися свого коханого, виходить заміж за п’яницю й грубіяна Магнуса Сигурдссона, що під час своїх тривалих запоїв промотує весь стан, а зрештою навіть продає двом пройдисвітам власну дружину за барило горілки

Снайфридур непохитно несе свій хрест, відмовою відповідаючи на всі спроби вмовити її розвестися із чоловіком і знайти більше гідного чоловіка, якимось міг би стати її «терплячий наречений» пастор Сигурдур Свейнссон. Раз вуж вона не може мати кращу й найбільш бажану частку, то вона готова терпіти приниження й позбавлення, але не згодна на щось середнє

Тим часом в Ісландію з Данії вертається Арнас Арнэус, що має широкі повноваження, дані йому королем. Він прагне по можливості полегшити доля ісландців, що страждають як від негод, викликаних суворими умовами життя на острові, так і від нещадної експлуатації з боку метрополії, що має монопольні права на всі зовнішні зносини Ісландії. Зокрема, Арнэус наказує знищити все борошно, привезену датськими купцями, оскільки вона непридатна в їжу - у ній кишать кліщі й хробаки

Починає Арнэус і перегляд деяких старих справ, по яких, як йому представляється, у минулому були винесені несправедливі вироки

Спливає й справа Йоуна Хреггвидссона. Воно стає приводом для порушення справи проти самого судді Эйдалина, що вступив у таємну змову із засудженим і осмелившегося порушити приписання, що втримувалося в королівській грамоті

Одночасно із цим чоловік Снайфридур Магнус Сигурдссон подає скаргу на самого Арнаса Арнэуса, обвинувачуючи того в злочинному зв’язку з його дружиною. Магнуса підтримує й пастор Сигурдур Свейнссон, що ніколи досить почитав високоученого чоловіка Арнаса Арнэуса, але нині вбачає в його діяльності погрозу для правлячої еліти ісландського суспільства й особисто для батька своєї «нареченої». Після довгих розглядів Арнэусу вдається виграти обоє справи. Суддю Эйдалина позбавляють честі й всіх посад, а його майно відходить у власність датської корони

Однак судова перемога дорого обходиться Арнасу Арнэусу. Він не тільки не здобув популярності в народі, але, навпроти, - всі, навіть помилувані злочинці, сталі проклинати його за те, що він зруйнував віковічні підвалини суспільства й образив поважних, шановних людей, у тому числі суддю Эйдалина. Арнэусу ставлять за провину й те, що, знищивши червиве борошно, воно фактично позбавив ісландців їжі й прирік на голод, оскільки, крім Данії, інших джерел продуктів харчування (якщо не вважати риби) в ісландців немає.

За два^-двох-рік-два, що пройшли між подіями другої й третьої книг, у долі героїв, і насамперед йомфру Снайфридур і Арнаса Арнэуса, відбуваються разючі зміни. Епідемія чуми в Ісландії несе життя сестри йомфру й чоловіка сестри - єпископа зі Скальхольта. Умирає й батько йомфру - суддя Эйдалин. У Данії вмирає колишній король, що заохочував заняття Арнэуса ісландськими стародавностями. Інтереси нового короля лежать зовсім в іншій області - його займають тільки полювання, бали та інші звеселяння. Арнас Арнэус попадає в немилість при дворі й втрачає колишню силу й могутність, чим не преминули скористатися його недруги, зокрема пройдисвіт Йоун Мартейнссон, що краде книги з бібліотеки Арнэуса й таємно продає їхнім шведам. Серед украдених їм книг - і безцінна «Скальда».

Той же Йоун Мартейнссон усіляко допомагає супротивникам Арнэуса домагатися перегляду старих вироків, винесених у минулому по справах, які Арнэус розглядав, маючи на те повноваження від колишнього короля Данії. Зокрема, йому вдається домогтися, що чоловік йомфру Снайфридур Магнус Сигурдссон виграє стару справу про образу його достоїнства Арнэусом. Втім, у той самий вечір, коли справа була виграна, Йоун Мартейнссон убиває Магнуса.

Сама йомфру Снайфридур починає судовий процес проти Арнэуса з метою відновити добре ім’я батька й повернути його володіння. Знову спливає справа Йоуна Хреггвидссона, якого знову заарештовують і під конвоєм привозять у Данію, де заточают у в’язницю, але потім відпускають, і він стає слугою в будинку Арнаса Арнэуса. Немилість короля, відсутність підтримки при дворі - все говорить про те, що цього разу доля відвернулася від Арнэуса і йому призначене програти судовий процес

Тим часом король Данії, скарбниця якого спорожніла в результаті марнотратного способу життя, вирішує продати Ісландію, зміст якої обходиться занадто дорого. Уже й у минулому датська корона вела переговори про продаж острова, роблячи такі речення Англії, але тоді угода не відбулася. Цього разу нею всерйоз зацікавилися ганзейские купці з Німеччини. Справа за малим - треба знайти таку людину, що зміг би стати губернатором острова. Це неодмінно повинен бути ісландець - історія вже показала, що будь-які чужинці на цій посаді недовго залишаються в живих, прибуваючи в Ісландію. Це повинен бути людина, що користується повагою в себе на батьківщині. Природний вибір купців - Арнас Арнэус.

Pages: 1 2