Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром. У ті часи, про які йде мова, тут, на високій кручі, недалеко від землянки Анта, ще стояло впритул одним боком до лісу, а другим до Дніпра — городище, на валах якого пращури роду не раз сходились з ворогами, через що рови й піски навкруг засіяні були стрілами, людськими кістьми, черепами. Звідсіля ж скрізь по кручах над Дніпром у ясну днину можна було побачити городища інших родів, від них ген-ген у степ рядами тягнулись могили — деякі дуже давні — з кам’яними постатями забутих предків. Вони стояли на вершинах могил, як сторожі, у шоломах, з мечами біля поясів, довгими, аж до колін, руками; могили по весні обсипав білий цвіт, а восени, ніби бризки крові, буйно вкривали кетяги калини.

Ант прожив чимало на світі, мав братів — Тудора, Жадана, Тельця й Прися, що загинули один за одним на брані, було в Анта три жони, яких він набагато пережив, а від них мав синів… Але й з синами не пощастило Анту — чотири з них склали голови в далеких походах, з трьох синів, що залишились живі, два покинули під старість батька.

Як і чому все це сталось, Ант зрозуміти не міг. Колись, ще за діда Воїка й батька Уліба, жили вони родом своїм у городищі в одному дворі, де на чільному місці стояла землянка старійшини, а ошую й одесну від неї землянки молодих, ще далі — кліті, ями для всякого жита, обори. Тоді вони разом виходили за городище, щоб засівати землю, разом ходили на лови, їли біля одного вогнища, поважали й слухали старійшин своїх. І старійшини, правда, були того варті — вони першими виходили на вали, коли на Дніпрі чи в степу з’являвся ворог, водили людей на рать, від роду складали богам жертви, чинили суд.

Часто, підійнявшись стежкою між трав на вали городища й дивлячись на плесо, кручі, на весь Любеч, як прозивали це місце люди, Ант думав і сумував, чому живе так довго, чому його не кличуть до себе предки? Він, Ант, як єдиний син, що залишився

В живих після старійшини Уліба, заступив місце батька, по закону дідів був старійшиною, але хіба він міг стримати рід, що розсипався на його очах, танув?! (В. Скляренко; 370 сл.).

Завдання до тексту

1. Визначити стиль і тип мовлення.

2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Великий і численний рід.

2. Брати Анта.

3. Діяння старійшин.

4. Роздуми Анта.

3. Лексична робота.

• Городище — поселення, укріплене ровами і валами.

• Одесна — справа.

• Ошуя — зліва.

• Плесо — вільна від водоростей, відносно глибока спокійна ділянка водойми.

• Рать — назва війська, збройного загону.

4. Питання до тексту.

• Розкажіть про родину Анта.

• Де в давнину мешкали люди?

• Що ставили на могилах?

• Якими були обов’язки старійшин?

• Що хвилювало Анта?

5. За складеним планом стисло Переказ - ати текст.

Збережи - » Переказ - РІД АНТА . З'явився готовий твір.