Господь Вседержитель зі свого небесного престолу звернув всевидючий погляд на Сирію, де станом стояло хрестоносне воїнство. Уже шостий рік воїни Христови ратоборствовали на Сході, багато міст і царства скорилися їм, але Святий Град Єрусалим усе ще перебував оплотом невірних. Читаючи в людських серцях як у розкритій книзі, Він побачив, що з безлічі славних вождів лише великий Готфрид Бульонский повною мірою гідний повести хрестоносців на священний подвиг звільнення Труни Господня. Архангел Гаврило поніс Готфриду цю звістку, і той благоговійно прийняв Божию волю

Коли Готфрид скликав вождів франків і повідав, що Бог обрав його начальником над ними всіма, у зборах піднялося ремство, тому що багато вождів не уступали Готфриду ні в знатності роду, ні в подвигах на поле брані. Але отут йому в підтримку підняв голос Петро Пустельник, і все до останнього почули словам натхненника й шанованого порадника воїнів, а ранком наступного дня могутня рать, у якій під прапором Готфрида Бульонского згуртувався кольори лицарства всієї Європи, виступила в похід. Схід затріпотів

И от уже хрестоносці розбили табір в Эммаусе, у виді ієрусалимських стін. Тут до них у намети з’явилися посли пануючи Єгипту й запропонували за багатий викуп відступитися від Святого Граду. Вислухавши від Готфрида рішуча відмова, один з них відправився восвояси, другий же, черкеський витязь Аргант, горя бажанням скоріше оголити меч проти ворогів Пророка, поскакав Виерусалим.

Єрусалимом у ту пору правил цар Аладин, васал єгипетського царя й злісний пригноблювач християн. Коли хрестоносці пішли на приступ, військо Аладина зустріло їх у міських стін, і зав’язалася жорстока битва, у якій без ліку впало нехристею, але й відважних лицарів полягло чимало. Особливо тяжка втрата понесли хрестоносці від могутнього Арганта й великої діви-войовниці Клоринди, що прибула з Персії на підмогу Аладину. Із Клориндою в бої зійшовся незрівнянний Танкред і ударом списа розніс їй шолом, але, побачивши прекрасний лик і золоті косі, убитий любов’ю, опустив свій меч

Храбрейший і прекраснейший з лицарів Європи, син Італії Ринальд був уже на міській стіні, коли Готфрид віддав війську наказ вертатися в табір, тому що не настав ще час упасти Святому Граду

Бачачи, що оплот ворогів Господніх ледь не впав, цар пекла скликав своїх незліченних слуг - бісів, фурій, химер, язичеських богів - і наказав всією темною силою обрушитися на хрестоносців. Слугою диявола серед інших був маг Идраот, цар Дамаска. Він повелів дочки своєї Армиде, що затьмарила красотою всіх дівши Сходу, іти в стан Готфрида й, уживши все жіноче мистецтво, внести розлад у ряди воїнів Христових

Армида з’явилася в стан франків, і жоден з них, крім Готфрида й Танкреда, не в силах був устояти перед чарами її вроди. Назвавшись принцесою Дамаської, силою й обманом позбавленої престолу, Армида благала вождя хрестоносців дати їй малий загін добірних лицарів, щоб з ними скинути узурпатора; в обмін вона обіцяла Готфриду сполучник Дамаска й усіляку допомогу. Зрештою Готфрид велів по жеребі обрати десятьох хоробрі, але ледь зайшло мовлення про те, хто очолить загін, проводир норвежцев Гернанд по наущению біса затіяв сварку з Ринальдом і впав від його меча; незрівнянний Ринальд примушений був відправитися визгнание.

Обеззброєних любов’ю лицарів Армида повела не на Дамаск, а в похмурий замок, що стояв на березі Мертвого моря, у водах якого не тонуть ні залізо, ні камінь. У стінах замка, Армида розкрила справжню свою особу, запропонувавши бранцям або відректися від Христа й виступити проти франків, або загинути; лише один з лицарів, знехтуваний Рамбальд, обрав життя. Інших вона в кайданах і під надійною охороною відправила цареві Єгипту

Хрестоносці тим часом вели регулярну облогу, обносили Єрусалим валом, будували машини для штурму, а жителі міста зміцнювали стіни. Знудивши неробством, гордий син Кавказу Аргант виїхав у поле, готовий битися із усяким, хто прийме його виклик. Першим на Арганта ринувся відважний Відгін, але незабаром був повалений невірним,

Тоді настала черга Танкреда. Два герої зійшлися, як ніколи Аякс і Гектор у стін Илиона. Жорстокий бій тривав до самої ночі, так і не виявивши переможця, і, коли герольди перервали двобій, поранені бійці зговорилися на світанку продовжити його.

За двобоєм з міських стін із завмиранням серця стежила Эрминия, дочка Антиохийского пануючи. Ніколи вона була бранкою Танкреда, але шляхетний Танкред дав принцесі волю, Эрминии небажану, тому що вона палала нескоримою любов’ю до пленившему її. Вправна в ліках Эрминия намірилася проникнути в стан хрестоносців, щоб вилікувати рани лицаря. Для цього вона обрізала свої чудові волосся й облачилася в доспех Клоринди, але на підступах до стану її виявили сторожові й кинулися за нею в погоню. Танкред же, загордившись, що те була люб’язна його серцю войовниця, із-за нього подвергшая життя небезпеки, і бажаючи врятувати її від переслідувачів, теж пустився слідом за Эрминией. Її він не наздогнав і, збившись зі шляхи, обманом був затягнений у зачарований замок Армиди, де зробився її бранцем

Меж тим настав ранок і ніхто не вийшов назустріч Арганту. Черкеський витязь прийнявся паплюжити боягузтво франків, але жоден з них не наважувався прийняти виклик, поки нарешті вперед не виїхав Раймонд, тулузский граф. Коли перемога була вже майже в руках Раймонда, цар тьми спокусив кращого сарацинського лучника випустити в лицаря стрілу й сам направив її політ. Стріла встромилася в сочлененье панцира, але ангел-хоронитель урятував Раймонда від неминучої загибелі

Бачачи, як підступно порушені закони двобою, хрестоносці ринулися на невірні. Лють їх була настільки велика, що вони ледь було не зім’яли ворога й не ввірвалися в Єрусалим. Але не цей день був визначений Господом для узяття Святого Граду, тому Він попустив пекельному воїнству прийти на підмогу невірним і стримати напір християн

Темні сили не залишили задуму розтрощити хрестоносців. Натхненний фурією Алекто, султан Солиман з військом кочівників-арабів уночі раптово напав на табір франків. І він би здобув перемогу, коли б Господь не послав архангела Михайла, щоб той позбавив невірних допомоги пекла. Хрестоносці воспряли духом, зімкнули ряди, а отут ще досить вчасно приспіли лицарі, звільнені Ринальдом з Армидиного полону. Араби бігли, біг і могутній СОЛИМАН, у битві лишивший життя багатьох християнських воїнів

Настав день, і Петро Пустельник благословив Готфрида йти на приступ. Отслужив молебень, хрестоносці під прикриттям облогових машин обступили стіни Єрусалима, Невірні люто пручалися, Клоринда сіяла смерть у рядах християн своїми стрілами, однієї з яких був поранений у ногу сам Готфрид. Ангел Божий зцілив вождя, і той знову вийшов на поле бою, але занепала нічна тьма змусив ч його дати наказ котступлению.

Уночі Аргант із Клориндою зробили вилазку до стану франків і підпалили облогові машини сумішшю, виготовленої магом Исменом. Коли вони відступали, переслідувані хрестоносцями, захисники міста захлопнули ворота, у темряві не помітивши, що Клоринда залишилася зовні. Отут з нею в бій вступив Танкред, але войовниця була в незнайомі йому збруї, і лицар визнав кохану, тільки нанеся їй смертельний удар. Вихована в мусульманській вірі, Клоринда знала, однак, що батьки її - християнські володарі Ефіопії й що з волі матері їй належало б прийняти хрещення ще в дитинстві. Смертельно поранена, вона попросила свого вбивцю здійснити над нею це таїнство й дух випустила вже христианкою.

Щоб кресточосци не змогли побудувати нові машини, Исмен впустив сонм бісів у єдиний в окрузі ліс. Жоден з лицарів не дерзнув увійти в зачаровану хащу, за винятком Танкреда, але й тому не під силу було розвіяти лиховісні чари мага

Pages: 1 2