Пейзаж як засіб психологічного аналізу в романі Л. Н. Толстого «Війна й мир»

Використання письменником картин природи завжди збагачує добуток в ідейному й художнім відношеннях. Пейзаж може виконувати величезне число найрізноманітніших функцій: він незамінний для тонкого психологічного аналізу стану героїв, для посилення картин яких-небудь подій, яскравої характеристики обстановки, у якій розгортається та або інша дія. Картини природи можуть служити для вираження якої-небудь думки автора або його почуттів і переживань, виконувати ідейно-композиційну роль, тобто допомагати розкриттю ідеї добутку. По створенню того або іншого пейзажу можна судити про відношення автора до своїх героїв, про його погляди на природу, про її роль у житті суспільства й людини. Тому пейзаж є одним з основних засобів психологічного аналізу

На мій погляд, найбільше яскраво картини природи Л. Н. Толстой зобразив у романі “Війна й мир”. Природа для автора епопеї – це вища мудрість, уособлення моральних ідеалів і щирих цінностей. Людина “природний”, близький до природи, був ідеалом письменника. Тому однієї з важливих характеристик героїв Толстого є їхнє відношення до природи. У романі “Війна й мир” ми жодного разу не бачимо Элен, Ганну Павлівну, Жюли Курагину, князя Василя на лоні природи, тому що це не їх стихія

Вони не люблять природи, не розуміють її високого змісту. Духовно спустошені, морально виродливі, вони якщо й говорять про природу, те натягнуто й фальшиво. Але зовсім інакше сприймають цей гармонічний мир головні герої роману, близькі до ідеалу письменника – “природній людині”. Це люди духовно гарного, шукаючого щастя, внутрішньо близькі до народу, що мріють про корисну діяльність

Їхній життєвий шлях – це шлях жагучих шукань, ведучий до правди й добра. Багатство внутрішнього миру, “діалектикові душі” цих героїв Толстой розкриває через їхнє сприйняття природи. Наприклад, духовна краса Наташи Ростовой, поетичність її натури проявляються у відносинах героїні до природної стихії. Природа органічно входить у життя “шукаючих” героїв Л. Н. Толстого, переплітається з їхніми думками й переживаннями, іноді допомагає переосмислити, переглянути своє життя й навіть круто змінити її. Товстої часто використовує пейзаж для аналізу щиросердечного стану князя Андрій у мінути його щиросердечної пригніченості або емоційного зльоту (образ старого дуба – символ “завмирання” і “відродження”).

Природа часто допомагає й самому героєві довідатися свій стан, розібратися у всім (небо над Аустерлицем, allsoch. ru 2001-2005 опис Дунаю, образ дуба й ін.) Картина природи відтворить обстановку, що характеризує початок Бородінського бою: сонце, що бризнуло на поля через туман, послужило Наполеонові сигналом до виступу. Пейзаж у висвітленні воєн, битв, боїв несе в Толстого головне ідейне навантаження, виявляє характер війни, відбиває точку зору автора на що відбувається. Такі в романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” функції пейзажу, для відтворення якого автор використовував різні художні особливості. Розкриваючи внутрішній мир героїв, письменник малював картини природи, співзвучні щиросердечним переживанням того або іншого образа, або контрастно протиставляв стан душі героїв і природу, щоб оттенить глибину внутрішніх хвилювань персонажів

Таким чином, пейзаж допомагає проаналізувати щиросердечний стан героя, картини природи малюють обстановку, у якій відбуваються події, виражають думки, почуття й переживання самого автора. І, звичайно, створені письменником яскраві, барвисті картини природи прекрасні в художнім відношенні. Ніч у Втішному й небо Аустерлица, картина полювання й опис дуба – кращі сторінки роману… Важка щиросердечна травма приводить Андрія Болконского в розпач, він втрачає сенс життя, але через якийсь час ми бачимо духовне відродження героя

Воно пов’язане з його сприйняттям оживаючої весняної природи, коли й молоденькі берези й старий сердитий дуб почувають приплив енергії й життєвих сил. Чудовий опис осінньої природи пов’язане з картиною полювання у Втішному: “Уже зеленячи ухилилися і яскраво-зелено відділилися від смуг що буріє, вибитою худобою, озимих і ясно-жовтих ярових жнив із червоними смугами гречки. Вершини й ліси… стали золотавими і яскраво-червоними островами посередині яскраво-зелених озимей”. Ця російська пізня осінь збуджує в людині якусь внутрішню духовну силу. Крім того, вона співзвучна жагучому захопленню людей полюванням, музикою, танцями, які Толстой мистецьки відображає вромане.

Світла ясна природа дає людині радість і силу й робить дуже незрозумілими дії людей, що вбивають один одного. Ранок Бородінської битви “було ясно, свіжо, росисте й весело. Сонце, що тільки що вирвалося через хмару, що заслоняла його, бризнуло до половини переломленими хмарою променями через дахи протилежної вулиці, на покриту росою пил дороги, на стіни будинків”. Пьер у цей час бачить панораму Бородінського поля: “Косі промені яскравого сонця кидали на неї в чистому ранковому повітрі пронизуючий із золотими й рожевими відтінками світло й темні, довгі тіні”.

А потім цю чудесну картину російської природи поміняє страшний вид поля: “Зібралися хмаринки, і став накрапати дощик на вбитих, на поранених, на переляканих, і на виснажених, і на людей, що сумніваються. Начебто він говорив: “Досить, досить, люди. Перестаньте… Отямитеся

Що ви робите?” “Суворий російський клімат виховав міцних, витривалих, але в той же час щиросердечних людей. Від далекого, кроків за сто, багаття почувся дружний, веселий регіт: там росіяни солдати годували кашею напівзамерзлого француза, і один з них намагався наслідувати французького говору

Всі вони радувалися, що можуть допомогти людині, забувши, що недавно він був їхнім ворогом”. “І все затихло. Зірки, начебто знаючи, що тепер ніхто не побачить їх, розігралися в чорному небі. Те спалахуючи, те потухати, те здригаючись, вони клопітливо про щось радісному, але таємничому перешіптувалися між собою”. Здавалося, сама природа співчуває прояву простого доброго, дружнього почуття

Кожному з улюблених толстовських героїв відкривається “високе нескінченне небо” – символ піднесених прагнень. Пейзаж у романі знаходить філософський зміст і грає важлива композиційна роль

Збережи - » Пейзаж як засіб психологічного аналізу в романі Л. Н. Толстого «Війна й мир» . З'явився готовий твір.

Пейзаж як засіб психологічного аналізу в романі Л. Н. Толстого «Війна й мир»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.