Паразити

До типу найпростіших ( Protozoa ) ставиться понад 15000 видів тварин, що живуть у морях, прісних водах, ґрунті. Крім свободноживущих форм, відомо багато паразити- ческих, які викликають часом серйозні захворювання – протозоонози. Тіло найпростіших складається тільки з однієї клітки. Форм а тіла найпростіших різноманітна. Воно може бути постійним, мати променеву, двосторонню симетрію (жгутиковие, инфу-зории) або взагалі не мати постійної форми (амеба). Раз- міри тіла найпростіших звичайно малі – від 2-4 мк до 1,5 мм , хот я деякі великі особини досягають 5 мм у довжину, а ископае-мие раковинние корененіжки мали в діаметрі 3 див і більше.

Тіло найпростіших складається із цитоплазми і ядра.Цито-Плазма обмежена наружней цитоплазмотической мембраною, у ній перебувають органоиди — мітохондрії, рибосоми, ендо- плазматична мережа, апарат Гольджи. У найпростіших одне або кілька ядер. Форма розподілу ядра – мітоз. Є також підлоговий процес. Він полягає в утворенні зиготи . Органоиди руху найпростіших – це жгутики, реснички, ложноножки; або їх немає зовсім. Більшість найпростіших, як і всі інші представники тваринного світу, гетеротрофни . Однак серед них є й автотрофні

Особливість найпростіших переносити несприятливі умови навколишнього середовища – складається в здатності инцис тироваться , тобто утворювати цисту . При утворенні цисти органоиди руху зникають, обсяг тварини зменшується, воно здобуває округлу форму, клітка по- кривается щільною оболонкою. Тварина переходить у складаючись-ние спокою й при настанні сприятливих умов возвра-щается до активного життя

Инцистирование є пристосуванням, службовцем не тільки для захисту, але й для поширення паразитів. Деякі найпростіші (споровики) утворять овоцисту і в процесі розмноження – спороцисту.

Розмноження найпростіших досить різноманітно, від прос того розподілу (безстатеве розмноження) до досить складного полового процесу – кон’югації й копуляції

Середовище перебування найпростіших різноманітні – це море, прісні води, вологий ґрунт

Широке поширення одержав паразитизм . Багато видів паразитичних найпростіших викликають важкі фор ми захворювань людини, домашніх і промислових тварин , а також рослин

Паразитизм

Це форма міжвидових взаємин двох орга низмов, при яких організм використовує інший або в качес тве середовища перебування, або як джерело їжі. Пари зитические організми вражають всі органи й тканини людини. Вони живуть на наружних покривах (блохи, воші), у порожнинах тіла – тканинах (гельмінти), у крові (малярійний плазмодій).

Організм хазяїна для паразита є джерелом харчування, місцем перебування, захистом від ворогів. Тіло хазяїна створює для паразитів сприятливий мікроклімат, не підданий коливанням, які є вприроде.

Паразити можуть бути тимчасовими , коли організм хазяїна піддається нападу на короткий строк або на час харчування (клопи). Всесвітнє поширення має постільний клоп. Існує поцелуйний клоп: він живе

у тропіках. Це велика комаха (1,5-3 див у довжину), що веде нічний спосіб життя. Заселяє очеретяні або ками шовие хатини. Нападаючи на людину, клопи проколюють шкіру біля очей або губи; напившись крові, клоп випускає на місце укусу краплю екскрементів, у яких утримуються трипаносоми, збудники важкої хвороби. До тимчасових паразитів ставляться ґедзі, комарі, блохи. Вони наносять організму хазяїна збиток, що може привести кгибели.

Є й постійні паразити; до них ставляться найпростіші – малярійний плазмодій, дизентерійна амеба, пло ские хробаки (аскариди), членостоногие (воші), коростявий зу день. При постійному паразитизмі організм хазяїна є єдиним місцем перебування для паразита. Із часом відбір на опірність організму хазяїна при водить до того, що шкода від присутності паразита стає менш відчутним. Наприклад: у крові африканських антилоп перебувають жгутиковие найпростіші, переносником яких є кровососущая муха ЦЦ. Антилопам жгутиковие найпростіші шкоди не приносять. Але якщо ці найпростіші попадають у кров людини, то розвивається сонна хвороба (вона приводить до смерті).

Паразити можуть поселятися не тільки в крові, але й у тка нях і порожнинах тіла. Наприклад личинки бичачого ціп’яка з недо статочно провареному або прожареному м’ясом попадають у кишки людини, де вони перетворюються в дорослу особину, довжина якої 9-10 метрів. Ціп’яки харчуються змістом тонкого кишечника: вони всмоктує живильні речовини всією поверхнею тіла, у результаті позбавляючи хазяїна частини їжі. Стрічкові хробаки ведуть паразитичний спосіб життя. Цикл їхнього розвитку супроводжується зміною хазяїв. Наприклад, хробаки довжиною до 1 метра в статевозрілому стані паразитують у кишках рибоядних птахів. З калом птахів яйця попа дають у воду, вони проковтують циклопом, у його тілі утвориться личинка, вона вступає в наступну, личиночную, стади ю вже в порожнині тіла прісноводних риб. На цій чи стадії чинки досягають великих розмірів і сильно знижує жизне здатність організму хазяїна, викликаючи навіть масову загибель риби

Паразитичні відносини зустрічаються й у рослин. Широко поширені паразитичні бактерії й гриби. Вони поселяються на вегетативних органах деревних і труячи нистих рослин, викликаючи захворювання. Гриби, наприклад, викликають поява кореневої гнилизни. На багатьох сельско господарських рослинах (соняшник, коноплі) паразитують заразиха (бесхлорофильное рослина з безбарвними листами). Існують напівпаразити, що володіють фотосинтезом, містять хлорофіл, а рослина хазяїна використовують як джерело води й мінеральних солей. Напівпаразити роблять на рослину дія, що висушує

Вивчення паразитів необхідно для попередження й лікування захворювань людини. Паразитологія вивчає био логию, екологію паразитів, методи діагностики, лікування й профілактики паразитів. Медична паразитологія подраз деляется на: протозоологію (найпростіші), гельмінтологію (паразитичні хробаки) і арахноентомологию (паукообразние й комахи).

Розрізняють чотири основних класи найпростіших :

1 – жгутиковие ( Flagellata , або Mastigophora );

2 – саркодовие ( Sarcodina , або Rhizopoda );

3 – споровики ( Sporozoa );

4 – інфузорії ( Infusoria , або Ciliata ).

Клас жгутиковие

Близько 1000 видів, переважно з витягнутим овальним або грушоподібному тілом, состовляют клас жгутикових ( Flagellata або Mastigophora ). Органелли руху – жгутики, яких у різних представників класу може бути від 1 до 8 і більше. Жгутик - тонкий цитоплазматический виріст, що складається з найтонших фибрилл. Своїм підстава м він прикріплений до базального тельця або кинетопласту . Жгутиковие рухаються джгутом уперед, створюючи своїм рухом вихрові вири і як би «угвинчуючи» тварина

у навколишнє рідке середовище

Спосіб харчування : жгутикових розділяють на имеющих хлорофіл і що харчуються автотрофно, і на не мають хлоро филла й що харчуються, як інші тварини, гетеротрофним способом. Гетеротрофи на передній стороні тіла мають осо бої поглиблення – цитостом , через який при русі жгутика їжа вганяє в травну вакуоль. Ряд форм жгутикових харчується осмотическим шляхом, всмоктуючи всією поверхнею тіла розчинені органічні речовини з навколишнього середовища

Способи розмноження : Розмноження відбувається хащ е всього шляхом розподілу надвоє: звичайно одна особина дає початок двом дочірнім. Іноді розмноження відбувається дуже швидко, з утворенням незліченної безлічі особин ( ноче-светки).

Pages: 1 2

Збережи - » Паразити . З'явився готовий твір.

Паразити





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.