Останній рік дружби Ярославичей

У рік 6580 (1072). Перенесли святих страстотерпцев Бориса й Гліба. Зібралися Ярославичи - Изяслав, Святослав, Всеволод, - митрополит же тоді був Георгій… - і влаштували свято, і святкували світлі, і переклали тіла в нову церкву, побудовану Изяславом…

І спочатку Изяслав, Святослав і Всеволод взяли Бориса в дерев’яній труні й, поклавши труну на плечі свої, понесли… І, принеся його в нову церкву, відкрили раку, і наповнилася церква благоуханем, заходом дивовижним; видевшие ж це прославили Бога. І митрополита осягнув жах, тому що не твердо вірив він у них (Бориса й Гліба); і впав ниц, просячи прощення. Поцілувавши моці Борисови, уклали їх у труну кам’яний. Після того, взявши Гліба в кам’яній труні, поставили на сани й, схопившись за мотузки, повезли його…

І поклали їхнього місяця травня в 2-й день. І, відспівавши літургію, обідали брати спільно, кожний з боярами своїми, у любові великої. І управляв тоді Вишгородом Чудин, а церквою Лазар. Потім же розійшлися восвояси.

(Повість минулих літ)

Останній рік дружби Ярославичей

ПВЛ// Пам’ятники літератури Древньої Русі ХI - початку ХII століття. М., 1978. С. 195.

Збережи - » Останній рік дружби Ярославичей . З'явився готовий твір.

Останній рік дружби Ярославичей

Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.