Особливості композиції поеми А. Блоку «Солов’їний сад»

ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ ПОЕМИ А. БЛОКУ «СОЛОВ’ЇНИЙ САД» Або я заблудився в тумані? Або хто-небудь жартує із мною? А. А. Блок Тонкий лірик і майстер композиції Олександр Блок вніс великий вклад у російську й світову класичну поезію. Віддаючи данину романтизму й символізму, поет створює прекрасний добуток – поему «Солов’їний сад», у якій витіювато, красиво й загадково говорить про зміст життя й місце людини в ній. Добуток © Алл Соч. РУ 2005 побудовано на улюбленому прийомі Блоку – антитезі

У початкових главах поет описує довгий і тернистий шлях людини на щастя. Оповідання ведеться за законами жанру – поза часом і простором. Я ламаю шаруваті скелі В годину відливу на мулистому дні, И тягає осел мій втомлений Їхні шматки на волохатій спині

Донесемо до залізниці, Складемо в купу,- і до моря знову Нас ведуть волосаті ноги, И осів починає кричати. А зовсім поруч існує інший світ, прекрасний солов’їний сад із квітучими кущами троянд і лунко дзюркотливими струмочками. Цей невідомий і таємничий мир вабить ліричного героя, змушує задуматися про власне життя, її змісті. Чому він у бідній хатині серед жалюгідної обстановки, коли зовсім поруч чарівна країна, варто лише простягнути руку, штовхнути хвіртку саду й опинитися в інший світі, поруч із ласкавою й люблячою істотою. У третьому розділі Блок показує сум’яття й сумнів героя, душу якого рветься в чарівний сад. Відпочиває осел стомлений, Кинутий лом на піску під скелею, А хазяїн блукає закоханий За ночною, за знойною імлою

У наступній главі поет розповідає, що переживання й страхи героя були даремні, не довелося переборювати труднощі, пробираючись у солов’їний сад. Правду серце моє говорила, Ц огорожа була не страшна, Не стукав я – сама відчинила Неприступні двері вона. Потрапивши в чарівний мир, герой насолоджується його красою й спокоєм, але солов’їна пісня не може «заглушити гуркотання моря». Це символічний шум життя поза садом, може бути, рокіт юрби, будні міста, від яких не сховаєшся ні за якими стінами. У шостому розділі Блок описує боріння героя із самим собою, коли, перебуваючи в прекрасному світі, він прагне «на волю», до колишньої тяжкої праці й свого супутника – ослові. Так, герой виконував одноманітну роботу, але був вільний у будь-який момент піти, а в саду він бранець – нехай любові, але це міцні мережі. І, спускаючись по каменях огорожі, Я порушив квітів забуття

Їхні шипи, точно руки із саду, Вчепилися за плаття моє. Сьома глава сама загадкова й цікава. Герой вертається до своєї хатини й не довідається колишньої обстановки, щось невловимо змінилося навколо. Або я заблудився в тумані?

Або хто-небудь жартує із мною? Ні, я пам’ятаю каменів очертанье, Худий кущ і скелю над водою… Життя не терпить порожнечі. Уже інший трудівник замінив нашого ліричного героя. Він виконує ту ж роботу, спускаючись кморю.

А с стежки, протоптаної мною, Там, де хатина колись була, Став спускатися робітник з киркою. Погоняя чужого осла. Життя невблаганно рухається вперед, на зміну збіглий встають новий герой, і так нескінченно: плин часу зупинити неможливо. Блок підкреслює цю думку, застосовуючи у своїй поемі кільцеву композицію, що символізує безперервний хід часу

Поема «Солов’їний сад» загадкова й чарівна. Блок зумів виразити в ній свої эстетические й філософські погляди. Цей добуток дає читачам можливість насолодитися прекрасною російською мовою, що заворожує своєю звучністю, гармонією й красою

Збережи - » Особливості композиції поеми А. Блоку «Солов’їний сад» . З'явився готовий твір.

Особливості композиції поеми А. Блоку «Солов’їний сад»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.