Основні характеристики пам’яті

Середній обсяг короткочасної пам’яті досить обмежений: це 7+ /- 2 одиниці інтегрованої інформації. Цей обсяг індивідуальний, він характеризує природну пам’ять людини й має тенденцію зберігатися протягом всього . життя Їм у першу чергу визначається обсяг так званої механічної пам’яті, що функціонує без активного включення мислення в процес запам’ятовування. З особливостями короткочасної пам’яті, обумовленими обмеженістю її обсягу, зв’язане така властивість, як заміщення. Воно проявляється в тім, що при переповненні індивідуально стійкого обсягу короткочасної пам’яті людини знову вступник у неї інформація частково витісняє вже зберігається там. Суб’єктивно це може проявлятися, наприклад, у мимовільному перемиканні уваги людини із запам’ятовування на що-небудь інше

Завдяки короткочасній пам’яті переробляється самий значний обсяг інформації, відсівається непотрібна й у результаті не відбувається перевантаження довгострокової пам’яті зайвими відомостями

Без короткочасної пам’яті неможливо нормальне функціонування довгострокової пам’яті. В останню може проникнути й надовго в ній відкластися тільки те, що колись було в короткочасній пам’яті. Інакше кажучи, короткочасна пам’ять виступає в ролі своєрідного фільтра, що пропускає потрібну інформацію в довгострокову пам’ять, одночасно здійснюючи в ній строгий відбір

Одне з головних властивостей короткочасної пам’яті полягає в тому, що цей вид пам’яті при певній умові теж не має тимчасових границь. Ця умова складається в можливості безупинно повторювати ряд тільки що прослуханих слів, цифр і т.п. Для підтримки інформації в короткочасній пам’яті необхідне збереження активності, спрямованої на запам’ятовування, без відволікання уваги на інший вид діяльності, складної розумової роботи

У самому терміну “короткочасна пам’ять” закріплений зовнішній, часовий параметр явища безвідносно до тому, як воно пов’язане з діяльністю індивіда, з її цілями й мотивами. Однак і тут треба мати на увазі зв’язок тимчасового параметра подій з їхньою значимістю для організму. Тривалість події сама по собі вже значима для пам’яті, тому що в тривалому (повторюваному) впливі як би закладена можливість повторення в майбутньому, що вимагає до нього більшої готовності. У цьому консолідацію слідів можна розглядати як своєрідну оцінку значимості даного матюкала для здійснення майбутніх життєво важливих цілей. Однак вплив самого по собі тимчасового фактора не безмежно: позбавлене змісту тривале повторення подразника викликає лише захисне гальмування, а не переклад його в довгострокову пам’ять

Клінічні дослідження, пов’язані з порушеннями пам’яті, показують, що два види пам’яті – короткочасн і довгострокова – дійсно існують як відносно незалежні. Приміром, при такому порушенні, що йменується ретроградною амнезією, страждає в основному на недавно, що происшли події, але зберігаються спогади тих подій, які мали місце в давній давнині. При іншому виді захворювання, також пов’язаному з порушенням пам’яті, – антероградной амнезії – сохранной залишається й короткочасна, і довгострокова пам’ять. Однак при цьому страждає здатність уведення нової інформації в довгострокову пам’ять. Разом з тим обидва види пам’яті взаємозалежні й працюють як єдина система

На малюнку схематично представлена одна з концепцій, що показує спільну роботу короткочасної пам’яті й довгострокової пам’яті, розроблена американськими вченими Р. Аткинсоном і Р. Шифрином.

Відповідно до вищезгаданої теорії Р. Аткинсона й Р. Шифрина довгострокова пам’ять представляється практично необмежений по обсязі, але обмеженої по можливості довільного пригадування відомостей, що зберігаються в ній. Крім того, для того, щоб інформація потрапила в сховище довгострокової пам’яті, необхідно, щоб над нею була зроблена певна робота ще в той час, коли вона перебуває в короткочасній пам’яті

У багатьох життєвих ситуаціях процеси короткочасної й довгострокової пам’яті працюють практично паралельно. Наприклад, коли людина ставить перед собою завдання запам’ятати що-небудь таке, що свідомо перевершує можливості його короткочасної пам’яті, він часто свідомо або несвідомо прибігає до прийому значеннєвого угруповання матеріалу, що полегшує йому запам’ятовування. Таке угруповання у свою чергу припускають використання довгострокової пам’яті, звертання до минулого досвіду, витяг з нього необхідних для узагальнення знань і понять, способів групування матеріалу, що запам’ятовується, відомості його до числа значеннєвих одиниць, що не перевищують обсягу короткочасної пам’яті

Переклад інформації з короткочасної в довгострокову пам’ять звичайно викликає утруднення, тому що, для того щоб це зробити, потрібно осмислити й певним чином структурировать, зв’язати в уяві нові відомості з тими, які вже зберігаються в довгостроковій пам’яті. На відміну від короткочасної пам’яті в довгострокової цей процес не є ні слуховим, ні зоровим. Він, скоріше, заснований на мисленні, на свідомому доданні запам’ятовува_ певного, відомого запам’ятовувального значеннєвого значення

Таким чином, довгострокова пам’ять має значеннєву організацію. Цей факт особливо чітко проявляється в тих випадках, коли, прослухавши або прочитавши довгий текст, переглянувши фільм або книгу, ми надовго запам’ятовуємо зміст сприйнятого, може передати його власними словами. Іноді – найчастіше в тих випадках, коли одиниці матеріалу, що запам’ятовується, важко осмислити (наприклад, іноземні слова, безладні набори букв або цифр), – ми вирішуємо проблему їхнього запам’ятовування за рахунок штучного включення їх у значеннєві зв’язки з іншими відомими словами й через них завдяки збережений у пам’яті змісту втримуємо й те, що окремо осмислено запам’ятати важко.

Істотну роль у довгостроковій пам’яті грає мовлення. Те, що ми можемо виразити словами, звичайно запам’ятовується легше й краще, ніж те, що може бути сприйнято тільки зрительно або на слух. Якщо, крім того, слова не виступають просто як вербальна заміна сприйнятого матеріалу, а є результатом його осмислення, тобто якщо слово не назва, а поняття, що містить у собі пов’язану із предметом істотну думку, то таке запам’ятовування є найбільш продуктивним. Іншими словами, чим більше ми думаємо над матеріалом, чим активніше ми намагаємося зрительно його представити, тим краще й прочнее він запам’ятовується

Якщо предметом запам’ятовування є текст, то наявність заздалегідь продуманих і чітко сформульованих питань, відповіді на які можуть бути знайдені в процесі читання тексту, сприяє його кращому запам’ятовуванню. У цьому випадку текст у пам’яті зберігається довше й точніше відтворюються, чим тоді, коли питання до нього ставляться вже після його прочитання

Збереження й пригадування як мнемические процеси мають свої особливості. Багато випадків забування, пов’язані з довгостроковою пам’яттю, пояснюються не стільки тим, що відтворений матеріал раніше не був як треба запомнен, скільки тем, що до нього утруднений доступ. Погана пам’ять людини може бути пов’язана із труднощами пригадування, а не запам’ятовування як такого. Труднощі, що виникають при пригадуванні, зв’язані найчастіше з тим, що в потрібний момент часу в нас під рукою просто можуть не виявитися необхідного стимулу-засобу для пригадування

Чим богаче й різноманітніше стимули-засобу, якими ми розташовуємо для запам’ятовування, чим більше вони доступні для нас у потрібний момент часу, тим краще довільне пригадування. Два фактори, крім того, підвищують імовірність успішного пригадування: правильна організація запам’ятовується информации, що, і забезпечення при її відтворенні таких психологічних умов, які ідентичні тим, у яких відбувалося запам’ятовування відповідного матеріалу

Чим більше розумових зусиль ми додаємо до того, щоб правильно організувати інформацію, додати їй цілісну, осмислену ( структуру, щовиражається в невеликому наборі змістів), тим легше вона потім пригадується

Організація матеріалу, що запам’ятовується, сприяє його кращому відтворенню тому, що вона полегшує наступний пошук відтворенню тому, що вона полегшує наступний пошук необхідної інформації в “коморах” довгострокової пам’яті, а цей пошук вимагає системи продуманих, економічних дій, напевно ведучих до потрібного результату

Pages: 1 2

Збережи - » Основні характеристики пам’яті . З'явився готовий твір.

Основні характеристики пам’яті





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.