Некрасов є спадкоємцем і продовжувачем кращих традицій російської поезії - її патріотизму, гражданственности й гуманності. Тема про призначення поезії - одна з основних у лірику Некрасова. Вірш «Поет і громадянин»- це драматичний роздум поета про співвідношення високої гражданственности з поетичним мистецтвом

Перед нами герої, що перебуває на розпуття і як що б персоніфікує різні

Тенденції в розвитку російської поезії того років, що почуває намічену

Дисгармонію між «цивільною поезією» і «чистим мистецтвом».

Почуття Поета змінюються від іронії стосовно Громадянина, від почуття

Переваги над ним до іронії, образі на самого себе, потім до почуття

Необоротної втрати людських і творчих цінностей і

Далі(в останньому монолозі) до похмурого озлоблення. Рух почуттів в

Громадянина: від вимоги «громити» пороки сміло, «викривати зло» до

Розумінню необхідної для теперішньої поезії активної боротьби, цивільної

Позиції. По суті, перед нами не двобій двох супротивників, а взаємний

пошук щирої відповіді на питання про ролі поета й призначенні поезії в

Суспільної жиэни. Швидше за все

Мова йде про зіткнення різних думок і почуттів у душі людини. У суперечці

Немає переможця, а є загальний, єдино вірний висновок: роль художника в

Життя суспільства настільки значна, що жадає від його

Не тільки художнього таланта, але й цивільних переконань

У літературу 19 століття ввійшла Муза Некрасова - сестра страждаючого,

Знівеченого, пригнобленого народу

(«Учорашній день, години в шостому…»). Муза Некрасова не тільки співчуває,

Вона протестує й кличе кборьбе.

Юрбі нагадувати, що бідує народ,

У той час як вона радіє й співає,

До народу збуджувати вниманье сильних миру-

Чому гідніше могла служити б ліра?…

Тема народу традиційно вважається некрасовской темою. Ап. Григор’єв назвав

Його «людиною з народним серцем». За словами Достоєвського, поети «любив

Всіх тих, хто страждав від насилья».

Вірш «Трійка» написано в улюбленому для Некрасова жанрі пісні

Ритміко-стилістичний лад вірша характеризується особою

Наспівністю, повторами, властивої народної пісні

У центрі вірша образ селянської дівчини, на яку « задивитися

Не диво». Вірш має два тимчасових шари: сьогодення й майбутнє. В

Сьогоденні дівчини живе чекаючи любові: «знати, забило серденько

Тривогу». Але в майбутньому її чекає важка частка, звичайна для жінки-

Селянки:

«буде бити тебе чоловік-коверзун і свекруха втри погибелі гнути». Кінець

Вірша повний смутку

( «і схоронять у сиру могилу, як пройдеш ти важкий свій шлях»). Трійка-

Спосіб-символ, що часто з’являється в народних піснях («От мчиться трійка

Поштова»), це завжди образ волі, волі,

Символ руху, мрії про щастя. В останній строфі чітко звучить

Мотив: щастя -це тільки мрія: «не наздогнати тобі скаженої трійки».

У вірш «Міркування в парадного під’їзду» переважає епічне

Початок: узагальнена характеристика «парадного під’їзду» і окреслення мужиків-

Прохачів. Поет не наділяє кожного із селян якими-небудь конкретними,

Індивідуальними рисами. Деталі портрета зливають цю групу людей у єдиний

Поетичний образ: «сільські люди» , «армячишко худий на плечах», «хрест

На шиї й

Кров на ногах». У другій частині з’являється лірична нота. Це авторське

Звертання до «владельу розкішних палат», що звучить те схвильовано-

Патетично («Пробудися… Відвертай їх! У тобі їх спасенье!»), те скорботно й

Гнівно («Що тобі ця скорбота волаюча, що тобі цей бідний народ?»), те

Зло

И іронічно («і зійдеш ти в могилу …герой»).

У заключній, третій частині епічн і ліричне зливаються воєдино.

Історія мужиків одержує конкретне завершення («За заставою, у харчевні

Убогої всі проп’ють мужики до рубля й підуть, жебраючи дорогою…») .

Завершується вірш питанням, на який у поета не перебуває

Певної відповіді:

Ти прокинешся ль, виконаний сил?

Дуже важлива для розуміння особливостей поезії Некрасова так звана

«покоянная лірика»-

«Умру я незабаром», «Лицар на годину», «Я за те глибоко нехтую себе». Саме

Некрасовский герой виявив зразок мужності й спроби подолання трагічного

Розладу із самим собою, тому що йому все здавалося, що він не відповідає

Високому ідеалу поета й людини

Умру я незабаром…Жалюгідна спадщина,

Про батьківщина, залишу я тобі…

Особливе місце в «покоянной ліриці» займає теми морального ідеалу, в

Пошуках якого ліричний герой звертається насамперед до тих, хто ніс в

Собі біль про людину, біль про Росію ( «На смерть Шевченко», «Пам’яті

Добролюбова», «Пророк»). Народний заступник - страждалець, що йде на жертву

Характерний мотив вибраності, винятковості великих людей, які

Проносяться «зіркою падучої»,

Але без яких «стихла б нива життя». В образі «народних заступників»

Проявляється їхній глибокий демократизм, органічний зв’язок з народною культурою

Не гірше нас він бачить неможливість

Служити добру, але жертвуючи собою

Але любить він возвишенней і ширше,

У його душі немає помислів мирських

По - новому Некрасов писав про любов. Поетизуючи зльоти любові, він не обійшов

Увагою ту «прозу»,

Яка «у любові неминуча». У його віршах з’явився образ незалежної

Героїні, часом норовливої й неприступної («Я не люблю іронії твоєї…»).

Відносини між люблячої сталі в лірику Некрасова

Більше складними: духовна близькість переміняється незлагодою й сварками, герої

Часто не розуміють один одного,

И це нерозуміння затьмарює їх любов

Ми з тобою безглузді люди:

Що хвилина, то спалах готовий!

Облегченье, схвильованої грудей,

Нерозумне, різке слово

Трагічне сприйняття життя, жалю ближньому, нещадна рефлексія й

У той же час невтримна спрага щастя - от відмітні риси поезії

Некрасова

Збережи - » Основні теми й ідеї лірики Н. А. Некрасова . З'явився готовий твір.