У літературі взагалі, а в російській літературі в осо-бенности, проблема взаємин людини й ок-ружающего його миру займає дуже істотне ме-сто. Особистість і середовище, індивідуум і суспільство - про це міркували багато російських письменників XIX століття. Плоди цих міркувань відбилися в багатьох стійких формулах, наприклад, у відомій фразі: «Середовище заїло». Помітно загострився інтерес до цієї теми наприкінці XIX - початку XX століття, в епоху, переломну для Росії. У дусі гуманістичних традицій, успадкованих від пройшло-го, розглядають це питання такі письменники-реалис-ти, як И. Бунін, А. Куприн, В. Короленко, використовуючи при цьому всі художні засоби, які стали дос-тижением рубежу століть. Проблема людини й навколишнього його миру може бути розглянута на прикладі творів Куприна.
Творчість цього письменника бути довгий час як би в тіні, його заслоняли яскраві представники сучасної йому прози. Сьогодні твору Куприна викликають великий інтерес. Вони залучають читача своєї про-стотой, людяністю, демократичністю в самому бла-городном змісті цього слова. Мир героїв Куприна строкатий і багатолюдний
Письменник сам прожив яскраву, на-полненную різноманітними враженнями життя; він був і військовим, і конторником, і землеміром, і акті-ром бродячої циркової трупи. Куприн багато разів го-ворил, що не розуміє письменників, які не знаходять у природі й людях нічого цікавіше себе. Письменникові дуже цікаві людські долі, при цьому герої його добутків - найчастіше не щасливі, преуспе-вающие, задоволені собою й життям люди, а, скоріше, навпаки.
Але Куприн ставиться до своїм зовні нека-зистым і невдачливим героям з тією теплотою й человеч-ностью, які завжди відрізняли російських письменників. У персонажах оповідань «Білий пудель», «Тапер», « Гамб-Ринус», а також багатьох інших угадуються риси « ма-ленького людини», однак письменник не просто воспро-переводить цей тип, але заново переосмислює його. Розглянемо це на прикладі дуже відомого расска-за Куприна «Гранатовий браслет». Оповідання було написано в 1911 році. В основі його сюжету - реальна подія: любов телеграфного чиновника П. П.Жовтого до дружини члена Державної ради Любимова. Про цієї ис-тории згадує син Любимової, автор відомих мемуарів Лев Любимов
У житті все закінчилося не зовсім так, як в оповіданні Куприна, - чиновник прийняв браслет і перестав писати листа, більше про нього ниче-го не відомо. У сім’ї Любимових
Збережи - » Основні теми й ідеї добутків А. И. Куприна . З'явився готовий твір.