Основні положення навчання Дарвіна | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Основні положення навчання Дарвіна

На Землі існують не менш 2 млн. видів тварин, до 0,5 млн. видів рослин, сотні тисяч видів грибів і мікроорганізмів. Як виникло велике різноманіття видів і пристосованість їх до середовища перебування? Відповідь дає наукова теорія еволюції живої природи, основи якої в 19 в. заклав великий англійський учений Чарлз Дарвін.

До Дарвіна більшість біологів трималося подань про сталість і незмінність живих організмів-видів стільки, скільки їх створив бог. Організми й органи повністю відповідають меті, що нібито поставив творець. Сутність світогляду цього періоду полягає в поданнях про сталість, незмінність і споконвічну доцільність природи. Такий світогляд одержав назву метафізичного (гречок. "физис"- природа, "позначка"- над) . Метафізичні подання підтримувалися церквою й правлячими колами.

В 17-18 вв. нагромадилася безліч описів видів тварин, рослин, мінералів. Величезне завдання систематизації цих матеріалів виконав Карл Линней( 1707-1778) , шведський натураліст, лікар. На основі подібності по одному-двох найбільш помітних ознаках він класифікував організми на види, пологи, класи. Він правильно помістив в один загін людини й людиноподібних мавп. Линней увів у науку запропонований попередниками подвійні латинські назви - рід і вид(Canis familiaris-собака домашня) . Латинські назви допомогли спілкуванню вчених різних країн. Линней повністю розділяв метафізичні подання про природу, убачаючи в ній споконвічну доцільність, що нібито доводить "премудрість творця". Кожний вид він уважав результатом окремого творчого акту, незмінним і постійним, не пов’язаним з іншими видами спорідненням. До кінця життя, однак, під впливом спостережень у природі він визнав, що іноді види можуть виникати шляхом схрещування або в результаті дій змін середовища.

Значення праць Линнея величезно: він запропонував систему тварин і рослин, кращу із всіх попередніх; увів подвійні назви видів; удосконалив ботанічну мову.

На початку 19 в. французький учений Жан Батист Ламарк( 1744-1829) виклав свої еволюційні ідеї в праці "Філософія зоології". Лемарк покритикував ідеї про сталість і незмінюваність видів. Він затверджував, що утворення нових видів відбувається дуже повільно й тому непомітно. У процесі еволюції вищі форми життя взяли початок від нижчих.

Значення праць Ламарка для подальшого розвитку біології величезно. Він перший виклав ідеї еволюції живої природи, що затверджували історичний розвиток від простого до складного. Він першим порушив питання про факторів- рушійних силах еволюції. Проте, Ламарк помилково виводив фактори еволюції з нібито властивого весь живому прагнення до досконалості. Невірно пояснював причини виникнення пристосованості прямим впливом умов навколишнього середовища. Невірно й твердження про обов’язкову появу тільки корисних змін і їхньому спадкуванні.

Отже, наука 18-початку 19 в. не могла правильно пояснити рушійні сили розвитку органічного миру. Перед нею встали питання: як виникло величезне різноманіття видів? Як пояснити пристосованість організмів до умов навколишнього середовища? Чому в процесі еволюції відбувається підвищення організації живих істот?

Виникнення навчання Чарлза Дарвіна.

Виникнення навчання Ч. Дарвіна сприяли суспільно-економічні передумови. У першій половині 19 в. у країнах Західної Європи, особливо в Англії, інтенсивно розвивався капіталізм, що дав імпульс розвитку науки, промисловості, техніки. Попит промисловості на сировину й населення зростаючих міст на продукти харчування сприяв розвитку сільського господарства.

Інша передумова появи дарвінізму - успіхи природних наук. Опису систематичних груп живих організмів приводили до думки про можливість їхнього споріднення. У багатьох тварин порівнянням установили єдиний план у будові тіла й органів. Дослідження ранніх стадій розвитку зародків хордових виявили їхню разючу подібність. Вивчення викопних рослин і тварин розкрило послідовну зміну низкоорганизованних форм життя більше високоорганізованими.

Великі матеріали заморських експедицій, виведення нових порід тварин і сортів рослин не согласовивались із метафізичним світоглядом. Потрібний був геніальний розум, що зумів би узагальнити величезний матеріал у світлі певної ідеї, зв’язати стрункою системою міркувань. Таким ученим виявився Чарлз Дарвін ( 1809-1882) .

З дитинства Ч. Дарвін захоплювався збором колекцій, хімічними досвідами, спостереженнями за тваринами. Студентом вивчав наукову літературу, опанував методикою польових досліджень. Ч. Дарвін на кораблі "Бигл" (англ. -шукач) зробив кругосвітню подорож. Він досліджував геологічну будову, флору й фауну багатьох країн, відправив в Англію величезна кількість колекцій.

У Південній Америці, зрівнявши знайдені останки вимерлих тварин із сучасними, Ч. Дарвін припустив їхнє споріднення. На Галапагосских островах він знайшов ніде більше що не зустрічаються види ящірок, черепах, птахів. Вони близькі до південноамериканського. Галапагосские острова вулканічного походження, і тому Ч. Дарвін припустив, що на них види потрапили з материка й поступово змінилися. В Австралії його зацікавили сумчасті і яйцекладущие, які вимерли в інших місцях земної кулі. Австралія як материк відокремилася, коли ще не виникли вищі ссавці. Сумчасті і яйцекладущие розвивалися тут незалежно від еволюції ссавців на інших материках. Так поступово міцніло переконання в змінюваності видів і походженні одних від інших. Перші записи про походження видів Дарвін зробив під час кругосвітньої подорожі.

Основні положення навчання Дарвіна.

Після подорожі Дарвін протягом 20 років завзято працював над створенням еволюційного навчання й опублікував його в праці "Походження видів шляхом природного добору, або Збереження благоприятствуемих порід у боротьбі за життя"(1859) . У подальших творах Дарвін розвивав і поглиблював різні сторони основної проблеми - походження видів. У книзі "Зміна домашніх тваринних і культурних рослин" на величезному фактичному матеріалі він показав закономірності еволюції порід свійських тварина й сортів культурних рослин.

У праці "Походження людини й половою добір" Дарвін застосувала еволюційну теорію для пояснення походження людини від тварин. Дарвінові належать капітальні праці по ботаніці, зоології й геології, у яких детально розроблені окремі питання еволюційної теорії.

Головна заслуга Дарвіна в тім, що він розкрив рушійні сили еволюції. Він матеріалістично пояснив виникнення й відносний характер пристосованості дією тільки природних законів, без втручання надприродних сил. Навчання Дарвіна в корені підривало метафізичні подання про сталість видів і створення їхнім богом. Які ж рушійні сили еволюції порід свійських тварина, сортів культурних рослин і видів у дикій природі?

Рушійні сили еволюції порід і сортів - спадкоємна мінливість і вироблений людиною добір. Дарвін установив, що різні породи тварин і сорту культурних рослин створені людиною в процесі штучного добору. З покоління в покоління людин відбирав і залишав на плем’я особин з яким-небудь цікавим для нього зміною, обов’язково спадкоємним, і усував інших особин від розмноження. У результаті були отримані нові породи й сорти, ознаки й властивості яких відповідали інтересам людини.

Немає чи подібного процесу в природі? Організми розмножуються в геометричній прогресії, але до статевозрілого стану доживають відносно не багато хто. Значна частина особин гине, не залишивши потомства зовсім або залишивши мале. Між особинами як одного виду, так і різних видів виникає боротьба за існування, під якою Дарвін розумів складні й різноманітні відносини організмів між собою й з умовами навколишнього середовища. Він мав на увазі "не тільки життя однієї особини, але й успіх її в забезпеченні себе потомством".

Наслідком боротьби за існування є природний добір. Цим терміном Дарвін назвав "збереження сприятливих індивідуальних розходжень і змін і знищення шкідливих".

Боротьба за існування й природний добір на основі спадкоємної мінливості є, по Дарвінові, основними рушійними силами(факторами) еволюції органічного миру.

Індивідуальні спадкоємні відхилення, боротьба за існування й природний добір у довгому ряді поколінь приведуть до зміни видів у напрямку все більшої пристосованості до конкретних умов існування. Пристосованість організмів завжди відносна.

Іншим результатом природного добору є різноманіття видів, що населяють Землю.

Вплив дарвінізму на розвиток біології.

На основі дарвінізму перебудовувалися всі галузі біологічної науки. Палеонтологія стала з’ясовувати шляхи розвитку органічного миру; систематика - родинні зв’язки й походження систематичних груп; ембріологія - установлювати загальне в стадіях індивідуального розвитку організмів у процесі еволюції ;фізіологія людини й тварин - порівнювати їхню життєдіяльність і виявляти родинні зв’язки між ними.

Pages: 1 2

Збережи - » Основні положення навчання Дарвіна . З'явився готовий твір.

Основні положення навчання Дарвіна





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.