КЛІМАТ [греч. klima нахил (земної поверхні до сонячних променів)], статистичний багаторічний режим погоди, одна з основних географічних характеристик тої або іншої місцевості. Основні особливості клімату визначаються

надходженням сонячної радіації

процесами циркуляції повітряних мас

характером поверхні, що підстилає

З географічних факторів, що впливають на клімат окремого регіону, найбільш істотні:

широта й висота місцевості,

близькість його до морського узбережжя,

особливості орографії й рослинного покриву,

наявність снігу й льоду,

ступінь забруднення атмосфери

Ці фактори ускладнюють широтну зональність клімату й сприяють формуванню місцевих його варіантів

Поняття «клімат» набагато складніше визначення погоди. Адже погоду можна увесь час безпосередньо бачити й відчувати, можна відразу описати словами або цифрами метеорологічних спостережень. Щоб скласти собі навіть саме приблизне подання про клімат місцевості, у ній потрібно прожити принаймні кілька років. Звичайно, не обов’язково їхати туди, можна взяти за багато років дані спостережень метеорологічної станції цієї місцевості. Однак такий матеріал - це багато хто й багато тисяч різних цифр. Як же розібратися в цьому достатку цифр, як знайти серед них ті, що відбивають властивості клімату даної місцевості?

Стародавні греки думали, що клімат залежить тільки від нахилу падаючих на Землю сонячних променів. По-гречески слово «клімат» означає нахил. Греки знали, що чим вище сонце над обрієм, чим крутіше сонячні промені падають на земну поверхню, тим повинне бути тепліше

Плаваючи на північ, греки попадали в місця з більше холодним кліматом. Вони бачили, що сонце опівдні тут коштує нижче, ніж у той же час року в Греції. А в печені Єгипті воно, навпаки піднімається вище. Тепер нам відомо, що атмосфера пропускає в середньому три чверті тепла сонячних променів до земної поверхні й тільки одну чверть затримує. Тому спочатку земна поверхня нагрівається сонячними променями, і тільки потім уже від її починає нагріватися повітря

Коли сонце коштує високо над обрієм (А1), ділянка земної поверхні одержує шість променів; коли більш низько, те лише чотири промені й шести (А2). Виходить, греки були праві, що тепло й холод залежать від висоти сонця над обрієм. Цим визначається різниця в кліматі між вічно жаркими тропічними країнами, де сонце опівдні цілий рік піднімається високо, а двічі

або один раз у рік коштує прямо над головою, і крижаними пустелями Арктики й Антарктики, де кілька місяців сонце взагалі не показується

Однак не однієї й тій же географічній широті навіть по одному ступені тепла климати можуть дуже різко відрізнятися друг від друга. Так, наприклад, в Ісландії в січні середня температура повітря дорівнює майже 0 ° , а на тій же широті в Якутії вона нижче -48 ° . По інших властивостях (кількості опадів, хмарності й т.д.) климати на одній широті можуть відрізнятися друг від друга навіть сильніше, ніж климати екваторіальних і полярних країн. Ці розходження климатов залежать від властивостей земної поверхні, що сприймає сонячні промені. Білий сніг відбиває майже всі падаючі на нього промені й поглинає тільки 0, 1-0,2 частини принесеного тепла, а чорна мокра рілля, навпаки, майже нічого не відбиває. Ще важливіше для клімату різна теплоємність води й суши, тобто різна їхня здатність запасати тепло. Удень і влітку вода значно повільніше нагрівається, чим суша, і виявляється холодніше її. Уночі й узимку вода остигає набагато повільніше, ніж суша, і виявляється, таким чином, тепліше її

Крім того, на випар води в морях, озерах і на вологих ділянках суши затрачається дуже велика кількість сонячного тепла. За рахунок охолодної дії випару в зрошуваному оазисі буває не так пекуче, як у навколишній його пустелі

Значить дві місцевості можуть одержувати зовсім однакову кількість сонячного тепла, але по-різному його використовувати. Через цього температура земної поверхні навіть на двох сусідніх ділянках може відрізнятися на багато градусів. Поверхня піску в пустелі літнім днем нагрівається до 80 ° , а температура ґрунту й рослин у сусідньому оазисі виявляється на кілька десятків градусів холодніше

Дотичний із ґрунтом, рослинним покривом або водною поверхнею повітря або нагрівається, або прохолоджується залежно від того, що тепліше - повітря або земна поверхня. Тому що саме земна поверхня в першу чергу одержує сонячне тепло, те вона в основному передає його повітрю. нижній шар, Що Нагрівся самий, повітря швидко перемішується з лежачим над ним шаром, і таким шляхом тепло від землі усе вище поширюється в атмосферу

Однак так буває далеко не завжди. Наприклад, уночі земна поверхня прохолоджується швидше повітря, і він віддає їй своє тепло: потік тепла направляється долілиць. А взимку над засніженими просторами материків у наших помірних широтах і над полярними льодами такий процес іде безупинно. Земна поверхня тут або зовсім не одержує сонячного тепла, або одержує його занадто мало й тому безупинно відбирає тепло в повітря

Якби повітря було нерухливе й не існувало вітру, то над сусідніми по-різному нагрітими ділянками земної поверхні спочивали б маси повітря з різними температурами. Їхньої границі можна було б простежити до верхніх меж атмосфери. Але повітря безупинно рухається, і його плини прагнуть знищити ці розходження

Уявимо собі, що повітря рухається над морем з температурою води 10 ° і на своєму шляху проходить над теплим островом з температурою поверхні 20 ° . Над морем температура повітря така ж, як води, але, як тільки потік переходить через берегову лінію й починає просуватися в глиб суши, температура його самого нижнього тонкого шару починає підвищуватися, і наближається до температури суши. Суцільні лінії однакових температур - ізотерми - показують, як нагрівання поширюється усе вище й вище в атмосфері. Але от потік доходить до протилежного берега острова, вступає знову на море й починає прохолоджуватися - теж знизу нагору. Суцільні лінії окреслюють похилу й зрушену щодо острова «шапку» теплого повітря. Ця «шапки» теплого повітря нагадує форму, що приймає дим при сильному вітрі

Те, що ми бачимо на малюнку, повторюється всюди над малими й більшим по-різному нагрітими ділянками. Чим менше кожна така ділянка, тим нижче над ним буде рівень в атмосфері, до якого встигне поширитися нагрівання (або охолодження) повітряного потоку. Якщо повітряний плин з моря переходить на покритий снігом материк і рухається над ним багато тисяч кілометрів, то воно остудиться на кілька кілометрів нагору. Якщо холодна або тепла ділянка простирається на сотні кілометрів, то його вплив на атмосферу можна простежити тільки на сотні метрів нагору, при менших розмірах - висота ще менше

Розрізняють три основних види климатов - великий, середній і малий

Великий клімат складається під впливом тільки географічної широти й самих більших ділянок земної поверхні - материків, океанів. Саме цей клімат зображують на світових кліматичних картах. Великий клімат змінюється плавно й поступово на більших відстанях, не менш тисяч або багатьох сотень кілометрів

Особливості климатов окремих ділянок довжиною в кілька десятків кілометрів (велике озеро, лісовий масив, велике місто т т.д.) відносять до середнього (місцевому) клімату, а більше дрібних ділянок (пагорби, низини, болота, гаї й т.д.) - до малого клімату

Без такого поділу не можна було б розібратися, які розходження клімату головні, які другорядні

Іноді говорять, що створення Московського моря на каналі ім’я Москви змінило клімат Москви. Це невірно. Площа Московського моря для цього занадто мала

Різний приплив сонячного тепла на різних широтах і неоднакове використання цього тепла земний поверхня. Не можуть повністю пояснити нам всі особливості климатов, якщо не врахувати значення характеру циркуляції атмосфери

Pages: 1 2

Збережи - » Основні особливості клімату визначаються . З'явився готовий твір.