Найбільш відома картина Левитана - «Золота осінь». Яскрава, що запам’ятовується. Але мені більше подобається «Вечірній дзенькіт», з його торжественно-умиротворенным настроєм. У предзакатной тиші ранньої осені начебто чутний дзенькіт дзвонів монастирського храму на протилежному березі застиглої ріки. На передньому плані ще зелена трава. А за рікою в променях призахідного сонця золотяться берези, кущі, рудіє трава. У спокійній і прозорій воді відбивається вже побурілий перелісок, а далі немов перекинулися у воду монастирські стіни. Купола храму й хрест дзвіниці, здається, дістають до неба, з’єднуються з небесною височінню, затягнутої кольоровими хмарами

Велична краса, тиша й спокій панують у цьому світі