Організація розгортання й роботи медичної роти полку

Медична рота полку розгортається в певній послідовності. Спочатку вибирають площадку для розгортання, а потім визначають місця для розміщення функціональних підрозділів. До площадки для розгортання пред’являються наступні вимоги:

видалення від лінії фронту не менш 6 км у настанні й 10 – 12 км – в обороні;

необхідні розміри для площадки не менш 100×100 м;

повинні бути зручні шляхи під’їзду й евакуації;

бажано, щоб було природне маскування й наявність поблизу доброякісного водоисточника;

передбачити посадкову площадку для вертольотів (не ближче 50 – 70 м від наметів).

У всіх випадках необхідно прагнути розгортати МРП із таким, розрахунком, щоб пораненим і ураженим, доставленим у нього, перша лікарська допомога була надана не пізніше 4-5 годин з моменту поранення

На шляхах до МРП установлюються добре помітні покажчики. Місце й час розгортання визначає командир полку по доповіді начальника медичної служби полку. МРП звичайно розгортається в наметах і пристосованих приміщеннях, а при необхідності – у спеціально обладнані вкриттях

МРП повинен бути готів до прийому поранених і хворих негайно після прибуття до місця розгортання. Через 15 хв розгортається приймально-сортувальне відділення й перев’язна. Повна готовність МРП повинна бути влітку – через 30 хв, узимку – через 45 мін

Схема розгортання МРП не є постійною й може мінятися залежно від конкретних умов обстановки. Однак, у всіх випадках розгортаються: сортувально-евакуаційне відділення (сортувальний пост, сортувальна площадка, площадка спеціальної обробки, приймально-сортувальна, евакуаційна), перев’язна, ізолятор, аптека, а також обладнаються місця для особового складу, стоянки транспорту, розміщення кухні, для збору зброї

Сортувальний пост

Сортувальний пост (СП) установлюється у в’їзду на медичну роту полку. Він являє собою грибок або інше спорудження, що захищає від дощу й прямих сонячних променів. Під грибком перебуває пристосування для подачі сигналів (гільза, ракетниця, свисток, телефон і т.п.) про прибуття поранених і хворих і небезпеки нападу супротивника, таблиця сигналів, ліхтар для роботи в нічних умовах. Поруч із сортувальним постом розміщається шлагбаум для регулювання в’їзду (виїзду) транспорту, що доставив поранених і уражених. Сортувальний пост позначається прапором (знаком) Червоного Хреста й пікетажним знаком “Стоп”.

На сортувальному пості працює санітарний інструктор-дозиметрист, оснащений вимірником потужності дози (ИМД-1), приладом хімічної розвідки (МПХР) і комплектом захисного одягу (ОКЗК, ОЗК, протигаз). Контроль за його роботою покладає на один з лікарів МРП і при масовому надходженні поранених і хворих сортувальний пост може бути їм (лікарем) посилений

Його завданнями є:

зустрічати автомобільний транспорт, що прибуває на МРП із пораненими й хворими, і регулювати їхній рух;

проводити радіометричний контроль ступеня зараження поранених і хворих, а також автотранспорту, їх що доставили;

проводити первинне медичне сортування поранених і хворих для виявлення серед них осіб, здатних до самостійного пересування, а також осіб, що бідують у санітарній обробці й в ізоляції (“небезпечні для навколишніх”);

вести спостереження за повітряною обстановкою, що оточує територією й подавати встановлені сигнали повітряної, хімічної тривоги й радиационной небезпеки

Робота на сортувальному пості проводиться в наступній послідовності

У пікетажного знака “Стоп” зупиняється весь транспорт (санітарні, вантажні автомобілі, БТР, БМП і ін.), що доставив на медичну роту полку поранених і хворих. Санітарний інструктор-дозиметрист з’ясовує у водія, звідки прибула машина (з поля бою, з підрозділу, з вогнища поразки ядерною або хімічною зброєю й т.д.) і проводить радіометричний контроль ступеня зараження автомобіля. Якщо його ступінь зараження 200 мр/год і вище (для броньованої техніки 400 мр/год і вище) або він прибув з вогнища зараження стійкими отруйними речовинами, то техніка разом з пораненими й хворими направляється на площадку часткової спеціальної обробки

При меншому ступені зараження радіоактивними речовинами або при відсутності зараження транспорту РВ, ОВ і БС, по команді санітарного інструктора-дозиметриста (“хто може – з машини виходи!”), поранені, що зберегли здатність до самостійного пересування, виходять із автомобіля. На підставі короткого опитування, огляду, оцінки зовнішніх проявів поранень і скарг, а також радіометричного контролю зараження відкритих ділянок тіла й обмундирування “ходячих” поранених і хворих, санітарний інструктор-дозиметрист виділяє серед них наступні групи:

нужденних у частковій санітарній обробці (заражених РВ вище – 50 мр/год, заражених стійкими ОВ, заражених БС), яких направляє на площадку часткової спеціальної обробки;

підлягаючі ізоляції (інфекційних хворе й підозрілих на інфекційне захворювання; психічні хворі й з тимчасовими відхиленнями в психіці), яких направляє в ізолятор або психоизолятор;

не нужденних у санітарній обробці й в ізоляції (всіх інших), яких направляє на сортувальну площадку

Далі санітарний інструктор-дозиметрист проводить медичне сортування носилкових поранених і хворих безпосередньо в машині, виявляючи нужденних в ізоляції й у частковій санітарній обробці, позначаючи їхніми відповідними марками, і на тім же транспорті направляє їх, при наявності таких поранених, на площадку спеціальної обробки (або ізолятор), а при їхній відсутності – на сортувальну площадку. Автомобільний транспорт, що доставив нужденних у санітарній обробці (в ізоляції) на площадку спеціальної обробки (в ізолятор), після вивантаження їх, направляється з пораненими, що залишилися, на сортувальну площадку, де вони вивантажуються

Площадка спеціальної обробки

Площадка спеціальної обробки (ПСО) медичної роти полку входить до складу сортувально-евакуаційного відділення й складається із площадки часткової санитаной обробки, а також площадки для спеціальної обробки санітарного транспорту

Вона призначена для проведення часткової санітарної обробки уражених, поранених, заражених РВ, ОВ і БС і часткової спеціальної обробки (дегазації, дезактивації й дезінфекції) санітарного транспорту

Начальником ПСО призначається фельдшер, у допомогу якому виділяється санітарний інструктор (санітар) зі штату МРП, а також 4-5 санітарів із числа легкоранених (хворих).

Площадка спеціальної обробки розгортається на деякій відстані від сортувального поста (20 – 30 м) в 15 -20 м від інших функціональних підрозділів. МРП із подветренной сторони, бажано поблизу водоисточника. Загальні її розміри повинні становити близько 100 м 2 (12х8м). При сприятливих погодних умовах площадка спеціальної обробки розгортається на відкритому повітрі, у непогожий час і взимку – у наметах. Територія площадки повинна бути чітко позначена й розділена перпендикулярно ходу уражених, поранених і хворих на дві половини – “брудну” і “чисту”. По осьовій лінії площадка ділиться також на дві половини – для обробки ходячих і носилкових

Вона обладнається підставками для носилок, ослонами, столом для протихімічних речовин, ємностей із що дегазують і дезактивирующими розчинами, столом для антидотів і інших медичних засобів надання невідкладної допомоги, мішками (ящиками) для збору зараженої білизни й обмундирування, засобів захисту шкіри, протигазів, пірамідами (ящиками) для зброї. Для вибивання обмундирування, обробки носилок установлюють поперечину, створюють запас віників, щіток, ціпків. Для обробки взуття використовують похилі кілочки. Для обробки відкритих ділянок тіла встановлюють умивальники з милом і рушником (або комплект групової спеціальної обробки КГСО). При наявності автомобіля на брудній половині для “ходячих” установлюється КСО (комплект санітарної обробки). На площадці втримується обмінний фонд обмундирування й натільної білизни

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Організація розгортання й роботи медичної роти полку . З'явився готовий твір.

Організація розгортання й роботи медичної роти полку





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.