Уперше цей пам’ятник я побачила майже два роки тому на знімку в газеті, і мене вразила його величчя. На вершині четырнадцатиметровой колони, облицьованої мідними плитами, розправив крила триметровий сокіл, а біля її підніжжя коштує десятилітня дівчинка, обрамлена пшеничним колоссями, з піднятими нагору руками й зверненим до сонця особою. Я довго схвильовано розглядала цей знімок, а потім у його описі прочитала, що цей монумент, створений архітектором Юрієм Спасовым і скульптором Олександром Рідним, був відкритий у Харкові на площі Рози Люксембург 24 серпня 2001 року на честь десятиліття незалежності України. Мені дуже схотілося побачити цей монумент не тільки на сторінці газети, а й розглянути його поблизу, з усіх боків. Незабаром моє бажання здійснилося

…Цю високу колону видно ще видали: по задуму авторів монумента, він символізує могутність України. А от сокіл, що гордо підняв над ним крила, персоніфікує незалежність нашої молодої держави. І найбільше мені сподобалася дівчинка, що коштує біля основи колони, Мені здається, що її натхненна особа й довірливо підняті до неба руки найбільше відповідають характеру й прагненням нашої країни, у якої всі спереду: і досягнення, і розквіт, і щастя. Адже невипадково ця країна начебто злилася з дозрілими, повними життя, колоссями - традиційним символом багатства й добробуту. Єдине, що я на той час не зрозуміла, - чому дівчинка коштує боса.

Але незабаром я згадала одну мудрість: тільки коштуючи босоніж на голій землі, можна злитися з нею, відчути її материнське тепло й набратися її енергії. Пізніше, я з подивом довідалася, що прообразом цієї юної України є харків’янка Даша Стрілець, що перша народилася в день проголошення незалежності нашої країни - 24 серпня 1991 року в п’ятнадцять мінут першого.

Можна тільки по^-доброму позаздрити Даше, адже в Харкові дуже мало пам’ятників, які створювалися з живих прототипів. Найбільш видатний - це пам’ятник Т. Шевченко, але й там Наталія Ужвий і інші актори зображували літературних персонажів, а не самих себе. Я думаю, що монумент Незалежної України стане гідною прикрасою не тільки нашого рідного Харкова, і всієї Батьківщини