Прихід весни в Україні пов’язаний із цілим поруч цікавих народних обрядів. Першою зустріччю весни можна назвати Стрітення, що святкується 16 лютого. У народі говорять, що в цей день весна із зимою зустрічається. Зима - це стара баба, а весна - молода дівчина. Вони сперечаються. Хто кого переможе в суперечці, той і буде панувати. Уважно люди в цей день стежать за погодою, тому що вона віщує прихід весни. Якщо після обіду потеплішає, то перемогла весна

Якщо погода видасться холодної, то зима ще довго простоїть, протримаються холоди. Уважається, що на Стрітення грім прокидається, тому в народі це свято іноді називають Громами. У цей день у церкві святять свічки, які називають громичними, і воду. З освяченою свічкою обходять все господарство, щоб вона святим своїм полум’ям дістала кожний куточок і захистила добродії від усього злого, різної нечистої сили. Уважається, що після Стрітення починає просипатися земля й вилітають із півдня птаха, щоб повернутися домийся

Через місяць, 14 березня, святкують день Євдокії. І з ним також зв’язане дійство зустрічі весни, що називають лементом весни. Кликали весну так: Ой весна, весна, удень червона, Що ти нам, весна, принесла? Доручали це зробити дітям. Але спочатку мами й бабусі випікали печиво у формі пташок-«жайворонків» з тесту. З ними малеча й ходила на світанку гриміти весну. Раніше на день Євдокії молодь збиралася за селом або містом на лугах, опушці. Тут водили хороводи. Народне прислів’я говорить: «Там, де хоровод ходить, там жито народить». Молодь співала обрядові пісні: полівки й ластовиння. Деякі з них дійшли й до нашого часу. А ще закопували в землю горщик з кашею. У народі вважали, що за зиму земля зголодніла, її потрібно нагодувати. Тому в землю закопували горщик. Ховали його обов’язково під березою - деревом, що одним з перших прокидається навесні.

«Кидай сани, бери віз!» Ця народна приповідка відома, напевно, усім. Вона означає, що вже починається дружна весна, станув сніг. Зв’язано це вираження також з обрядовими дійствами, якими зустрічають весну. Відбуваються вони наприкінці березня, на день Олексія

У народі до цього дня ставляться з особливою повагою. З ним зв’язано дуже багато прикмет і повір’їв, які стосуються змін у природі. У народі вірили, що на Олексія ворон сам купається й купає своїх дитинок перш ніж випустити: їх на волю. Уважається, що саме в цей день лисиці переселяються зі старих нір у нові. Нібито перші три дні після переселення ходять вони начебто сліпі й глухі, і кури їм сняться. Це тільки повір’я. Але є й прикмети, за яких визначали, чого чекати далі. Якщо журавлі вертаються з півдня й дружно курличуть, коли летять, треба очікувати тепло. Якщо день на Олексія теплий, то й всій весні буде теплої, а рік видасться богатим на врожай

Якої би не була погода на Олексія, обов’язково запече пташка-веснянка. У народі її спів передають приповідками: «Цинь-цикь-цинь-цвиринь, іди, дідові, цей ячмінь» і «Літо-літо, косовиця, кидай сани, бери віз». А якщо вже покинув хазяїн сани й полагодив для роботи віз, то весна почалася теперішня