У добутку Гончарова “Обломів” Ілля Ілліч - головна діюча особа. Безліч разів нам зустрічалися такі характери, але Гончарів перший звернув увагу на цей персонаж і зробив його головним героєм. Обломів - людин дворянської крові років тридцяти двох-трьох, “середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами, але з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи”. Кімната, у якій перебував Ілля Ілліч, здавалася прекрасно прибраної людині, що дивила на неї в перший раз, але, якщо оглянути неї з більшою увагою, то можна побачити, у якій занедбаності вона перебуває. Та й сам Обломів не занадто утруждался увагою до свого зовнішнього вигляду: на ньому був халат, що мав особливе значення для Іллі Ілліча. Це був одяг, що він уважав кращої для себе: халат “м’який, гнучкий; він, як слухняний раб, покоряється самонайменшому руху тіла”.

Мені здається, що ключова деталь у портреті Обломова - це халат, тому що він символізує спосіб життя Іллі Ілліча, якоюсь мірою відкриває нам його характер: ледачий, спокійний, замислений. Немає в Обломове ні деспотичності, властивої власникам кріпаків, ні скнарості, ні яких-небудь різко негативних якостей. Це добрий лінивець, схильний до мріянь і апатії

Життя Обломову представляється тією казкою, яку він чув у дитинстві. Всупереч словам Штольца про те, що “ми живемо для того, щоб працювати”, Обломів думає зовсім інакше: він уважає, що життя повинна бути в радість, а для нього ідеалом існування було розміряне життя в селі. Думав він і про подружнє життя, де дружина було частиною тої ідеальної картини. Не можна сказати, що в Іллі Ілліча не було мети й він просто бездіяльний мрійник

Ні, у нього були інші подання про сенс життя, про саме буття. Судження зовсім протилежні думкам навколишніх його людей. Він просто інша людина, несхожий на інші. Так, ми бачимо його думку про суспільство, куди з такою наполегливістю кличе Штольц: “Світло, суспільство!.. Чого там шукати?

інтересів розуму, серця? Ти all so ch. ru 2001 2005 подивися, де центр, біля якого обертається все це; немає його, немає нічого глибокого, що зачіпає за живе. Все це мерці, що сплять люди, гірше мене…” Звідси я бачу, що Обломів усвідомлює те, як живе він, як живе суспільство, і його це не влаштовує, він не хоче жити так само, він не хоче упокоритися сэтим.

Так, виходить, це не лінь, це бажання влаштувати своє життя краще, як хочеться йому, хоча його не розуміють. Є в Ілля Іллічі й пан. Ця лінь, ця апатія, це життя в міркуваннях - все це результат постійної праці інших людей: кріпаків, хоча, за словами самого Захара, Ілля Ілліч був кращим паном, Захар і не представляє іншого, Обломів для нього годувальник

Так, виходить, Ілля Ілліч не був гнобителем, він любив своїх людей і ця любов у ньому закладена з дитинства. Якщо розглянути відносини Обломова й Ольги Іллінською, то тут ми бачимо зовсім іншої людини. У ньому проявляється шляхетність, на яке багато хто з нас не здатні, почуття відповідальності за улюблену, ми бачимо в ньому такі якості, про які й не могли підозрювати, читаючи першу частину роману

Чим більше вдумуєшся в добуток, тим більше виникає думок і думок про характер головного героя, тим більше розумієш, наскільки він суперечливий і як складно відразу зрозуміти этого людини