Обговоримо разом (думки після прочитання добутків)

Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це, насамперед, що видається суспільний діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але якби не Квітка-Основ’яненко, те навряд чи мали б ми нинішній Національний університет ім’я Каразина. Тому, насамперед, про Квітку-Основ’яненка потрібно говорити як про видатного суспільного діяча, що багато зробив для розвитку культури, науки, утворення, видання газет і журналів. Ще ім’я Квітка-Основ’яненко зв’язують із сентиментальним напрямком у літературі. Так, це правда. Але мало хто замислювався над тим, чому Квітка створив свою «Марусю» з яскраво вираженими ознаками сентиментального жанру. Де було нове явище в українській літературі, але не настільки нове, щоб сам письменник уважав це за якусь особливу новацію

На мою думку, Григорій Квітка-Основ’яненко просто хотів показати, що цей жанр літератури приемлемй для будь-якої літератури, і для української також. Він прагнув своїм словом сказати, що українська мова – не «прислівник», що він належить до європейських мов. А в Європі, як ми пам’ятаємо, саме жанр сентиментального напрямку був досить добре розвинений і тривалий час був популярнейший серед інших жанрів

На підтвердження своєї думки ще одне міркування. Якщо уважно розглянути ті добутки, які написав Григорій Федорович, То стане очевидним, що добуток «Маруся» чи ледве не единственноеое сентиментальний добуток серед великої кількості інших добутків, які мають яскраво виражений сатиричний напрямок. («Солдацкий портрет», «Конотопская відьма», «Пан Халявский» і ін.). Добуток же «Маруся» – це підтвердження тому, що українська література гідна представляти себе в різних жанрах європейського рівня. Вона не наслідує комусь, тому що самодостатня у своєму розвитку. І ще одне зауваження: жанр сентиментальної літератури не був особливо розповсюджений в українській літературі. Принаймні, ми не маємо таких яскравих і самобутніх добутків, як у Квітка-Основ’яненко. Розвиток літератури в різних європейських країнах має свої особливості, і це стосується надання переваги певним жанрам, що має національне підґрунтя

Таким чином, є підстави затверджувати, що повість «Маруся» Г. Квітка-Основ’яненко – це демонстрація здатності української літератури бути представленої в різних жанрах і напрямках європейської літератури

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – наш славний земляк, автор багатьох прозаїчних і драматичних добутків українською й російською мовами. Його повість «Маруся» – перший український прозаїчний добуток, написаний живою народною мовою. По жанрі це сентиментально-реалістична повість. Автор розповідає про життя простолюду так, що викликає искреннее співчуття, розуміння проблем, які коштують перед цими людьми

В основі сюжету повести лежить історія нещасної любові сільської дівчини-красуні Марусі й хлопця Василя. На перешкоді їхнього одруження постійна багаторічна солдатчина. Батько Марусі не дав згоди на те, щоб дочка вийшла заміж за Василя, справедливо домагаючись, щоб хлопець відкупився від війська – це й стало причиною страждань і трагедії закоханих. Наум Дрот говорить Василю: «Як прийде набір – це тобі чоло заголять, тому що ти сирота. А що тоді буде з Марусею, – ні жінка, ні вдова, звичайно, як солдаток поважають…» Батько, знаючи, яка життя в солдаток, не бажав такого своєї єдиної дочки, тому що насправді любив її всім серцем. Однак прагнення батька відгородити свою дочку від нещастя привело до трагедії. Не дочекавшись повернення Василя, Маруся занедужала й умерла

У добутку виразно помітні елементи сентименталізму – художнього методу, популярного в європейських літературах того часу. Він складався в чутливому, слізливому описі подій і героїв у добутках. Елементи сентименталізму відчутні й при описі головних героїв повести. Вони у Квітка-Основ’яненко ідеалізованими, наділеними всіма можливими чеснотами. Маруся – це ідеал дівочої краси, її зовнішність намальована у фольклорній традиції: «Висока, пряма, як стрелочка, чернявенькая, очі, як тернові ягідки, брівки, як по шнурочку, личком червона, як панська мальва, що у саду цвіте, носик так собі прямої з горбочком, а губоньки, як квіточки розцвітають, і за ними зубоньки, начебто жемчужинки, як одна, на ниточці нанизані». Приваблива зовнішність поєднується із внутрішньою красою дівчини: вона добра, працьовита, розумна, слухняна, богобоязлива. Такий вона є й на думку односільчан: «Лев розповів, яка ця дівчина багата, як її батько любить, а вона байдужа до розваг, і гуляти на свята не ходить… Згадав і про те, яка Маруся роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече, а мати її сидить і відпочиває».

Автор, описуючи Марусю, зауважує, що білу сорочечку дівчина сама пряла й вишивала. Такими ж чеснотами наділений і Василь. Герої зустрілися на весіллі й не могли око відвести друг від друга. Однак соромлива, богобоязлива дівчина сказала, що більше не буде з Василем таємно зустрічатися, тому що це вже гріх. Любов Василя й Марусі не знає зради, глибокі й сильні почуття приводять до загибелі героїв. Така ідеальна любов, сильні почуття й трагічний фінал постачені елементами сентименталізму

Разом з тим, «Маруся» – це й реалістичний добуток. У реалістичному плані описаний батько Марусі – Наум Дрот, хоча його образ теж певною мірою не позбавлений ідеалізації. У своїх учинках він керується реалістичними мотивами. Незгода видати заміж дочка за Василя пояснюється небажанням батька бачити Марусю солдаткою. Реалістично показані в повісті побут і звичаї українського села, Велике місце в добутку займають фольклорно-етнографічні елементи, описи зовнішності героїв, інтер’єра, народних свят і звичаїв. М. Квітка-Основ’яненко детально і яскраво намалював українські обряди сватання, весілля, поховання молодої дівчини

Добуток написаний живою, розмовною мовою, насичено епітетами, порівняннями, прислів’ями, уменьшительно-ласкательными формами, у ньому щедро використовуються скарби українського фольклору. Завдяки цим якостям повість займає гідне місце в українській літературі

Збережи - » Обговоримо разом (думки після прочитання добутків) . З'явився готовий твір.

Обговоримо разом (думки після прочитання добутків)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.