Нюрнберзький процес

Судовий процес над групою головних військових нацистських злочинців. Проходив у Нюрнберге (Німеччина) у Міжнародному військовому трибуналі з 20 листопада 1945 року по 1 жовтня 1946 року. 407 засідань. Судовий процес над головними німецькими військовими злочинцями. Сполучник Радянських Соціалістичних Республік, З’єднане королівство Великобританії й Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Французька республіка проти обвинувачуваних:

Германа Вільгельма Геринга, Рудольфа Гесса, Иоахима фон Риббентропа, Роберта Леї, Вільгельма Кейтеля, ернста Кальтенбрунера. Альфреда Розенберга, Гансу Франка, Вільгельма Фрика, Юлиуса Штрейхера, Вальтера Функа, Гельмана Шахта, Густава Крупп фон Хворий унд Гальбаха, Карла Деница, ериха Редера, Бальдура фон Шираха, Фрица Заукеля, Альфреда Иодуля, Мартіна Бормана, Франца фон Папена, Артура Зейсс-Инкварта, Альберта Шпеера, Костянтина фон Нейрата, Гансу Фриче – індивідуально і як членів кожної з наступних груп або організацій, до яких вони відповідно належали, а саме: урядовий кабінет, що керує склад национал-социалистской партії, охоронні загони германської национал-социалистской партії (ІЗ ІЗ), включаючи службу безпеки (З Д), державна таємна поліція (гестапо), штурмові загони германської национал-социалистской партії (З А), генеральний штаб і вищі командування германських збройних сил.

Обвинувальний висновок

Сполучник Радянських Соціалістичних Республік, З’єднане Королівство Великобританії й Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Французька республіка в особі нижчепідписаних Руденко Р.А., Хартли Шоукросса, Роберта Г. Джексона, Франсуа де Ментона, належним чином уповноважених своїми Урядами для розслідування обвинувачень і судового обвинувачення головних військових злочинців відповідно до Лондонської угоди від 8 серпня 1945 року, і Уставом даного Трибуналу, теперішні обвинувачують у злочинах проти миру, в військових злочинах, у злочинах проти людяності й у створенні загального плану або змови для здійснення цих злочинів, перерахованих в уставі Трибуналу, і відповідно до викладеного обвинувачують перерахованих вище осіб обвинувачуваними в нижеуказанних злочинах

Розділ 1

Загальний план або змова. Формула обвинувачення

Всі обвинувачувані разом з іншими особами протягом декількох років, що передують 8 травня 1945 року, були керівниками, організаторами, підбурювачами й співучасниками створення й здійснення загального плану або змови для здійснення злочинів проти миру, військових злочинів і злочинів проти людяності, як вони визначаються в уставі даного Трибуналу, і відповідно до положення Уставу несуть індивідуально відповідальність за свої власні дії й за всі дії, доконані будь-якою особою для здійснення такого плану або змови. Загальний план або змова включала здійснення злочинів проти миру, що виразилося в тім, що підсудні планували, підготовляли й вели агресивні війни, які були також війнами, що порушують міжнародні договори, угоди й зобов’язання. У своєму розвитку загальний план або змова охоплювала військові злочини, що виражалися в тім, що обвинувачувані намічали й здійснювали нелюдські війни проти країн і народів, порушуючи всі правила й звичаї ведення війни, систематично застосовуючи такі способи, як убивства, звіряче звертання, посилка на рабську працю цивільного населення окупованих територій, убивства, звіряче звертання з військовополоненими й особами, що перебувають у плаванні у відкритому морі, узяття й убивства заручників, грабіж суспільної й приватної власності, безглузде руйнування більших і малих міст сіл і невиправдане військовою необхідністю спустошення. Загальним планом або змовою передбачалися, а підсудними пропонувалися до виконання такі засоби, як убивства, винищування, звернення до рабства, посилання й інші нелюдські акти як у Німеччині, так і на окупованих територіях, доконані до й під час війни проти цивільного населення, переслідування по політичним, рассовим і релігійних мотивах на виконання плану по підготовці й здійсненню беззаконних або агресивних воєн. Багато хто з таких дій були зроблені в порушення внутрішніх законів відповідних країн

Нацистська партія, як центр загального плану або змови

В 1921 році Адольф Гітлер став головним керівником, або “фюрером”, германської націонал-соціалістської партії, відомої як нацистська партія, організованої в Німеччині в 1920 році. Він займав цей пост увесь час, охоплюване цим обвинувальним актом. Нацистська партія разом зі своїми допоміжними організаціями стала засобом зімкнення між обвинувачуваними і їхніми співучасниками й інструментом для виконання цілей і завдань їхньої змови. Кожний обвинувачуваний став членом нацистської партії й учасником змови, знаючи їхні мети й завдання, або, будучи обізнаним про їх, став співучасником у проведенні в життя цих цілей і завдань на тім або іншому етапі розвитку змови

Використання нацистського контролю для агресії проти іноземних держав

До середини 1933 року нацистські змовники, захопивши урядовий контроль над Німеччиною, могли зайнятися подальшим і більше детальним складанням свого плану, з уделением особливої уваги зовнішній політиці

Агресивні дії проти Австрії й Чехословаччині

Вторгнення в Австрію почалося 12 березня 1938 року. 13 березня Гітлер проголосив себе главою австрійської держави й взяв на себе командування збройними силами Австрії. Законом від того ж числа Австрія була приєднана Кгермании.

Одночасно з анексією Австрії нацистські змовники дали брехливі завірення Чехословацькому Уряду, що вони не нападуть на цю країну. Але у світлі захоплення Австрії, плани змовників змінилися

21 квітня 1938 року вони зібралися й вирішили почати напад на Чехословаччину не пізніше 1 жовтня 1938 року. З 21 квітня 1938 року й пізніше нацистські змовники підготували докладні й точні військові плани, призначені здійснити такий напад у будь-який можливий момент і розраховані на подолання чехословацького опору протягом чотирьох днів, щоб у такий спосіб поставити мир перед фактом, що відбувся, і тим самим уникнути опору ззовні. Протягом травня, червня, липня, серпня, вересня ці плани піддавалися більше точній і детальній розробці, і до 3 вересня 1938 року було вирішено, що всі війська повинні бути готові для виступу 28 вересня 1938 року

Протягом цього ж періоду німецька верхівка використовувала у своїх цілях питання національних меншостей Чехословаччини, особливо в Судетской області, викликавши дипломатичну кризу в серпні й вересні 1938 року. Після того як Німеччина загрожувала війною, З’єднане Королівство й Франція 29 вересня 1938 року в Мюнхені уклали угоду з Німеччиною й Італією, що передбачає поступку Судетской області Німеччини. Від Чехословаччини зажадали погодитися із цим. 1 жовтня 1938 року німецькі війська окупували Судетскую область

15 березня 1939 року німецький уряд виконав свій план, захопивши й заволодівши цією частиною Чехословаччини, що не була відступлена Німеччини по Мюнхенській угоді

Вироблення плану нападу на Польщу: підготовка й початок агресивної війни березень 1939 – вересень 1939 року

Після завоювання Австрії й Чехословаччини Німеччина одержала вкрай важливі для неї ресурси й бази, вона була готова почати подальшу агресію шляхом війни. Було вирішено підготувати детальні плани для нападу при першому зручному випадку на Польщу, а потім на Англію й Францію поряд із планами одночасної окупації збройними силами повітряних баз у Нідерландах і Бельгії. Відповідно до цим нацистське командування, денонсувавши германо-польський договір від 1934 гола по вигаданих мотивах, перейшли до роздування питання про Данциг, до підготовки “інцидентів”, щоб “виправдати” напад, і почали висувати вимоги про приєднання польської території. Після відмови Польщі піти на поступки вони наказали німецьким збройним силам вторгнутися 1 вересня 1939 року в Польщу, прискоривши в такий спосіб війну також із З’єднаним Королівством і Францією

Переростання війни в агресивну війну проти всього миру, планування й здійснення нападів на Данію, Норвегію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Югославію, Грецію: 1939 рік – квітень 1941 року

Наказом від 1 вересня 1939 року німецькі війська вторглись у Польщу. У порушення умов пакту Бриана-Келлога від 1928 року. Після повної поразки Польщі німецькими збройними силами було наказано вторгнутися 9 квітня 1940 року в Данію й Норвегію, 6 квітня 1941 року – у Югославію й Грецію. Всі ці вторгнення були заздалегідь детально сплановані

Вторгнення Німеччини на територію СРСР у порушення пакту про ненапад від 23 серпня 1939 року

22 червня 1941 року гітлерівські війська, віроломно порушивши пакт про ненапад між Німеччиною й СРСР, без оголошення війни напали на радянську територію, почавши тим самим агресивну війну проти СССР.

Pages: 1 2

Збережи - » Нюрнберзький процес . З'явився готовий твір.

Нюрнберзький процес





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.