Народності поеми Н. А. Некрасова «Кому на Русі жити добре»

Поема “Кому на Русі жити добре” замислювалася Некрасовим як народна епопея. У ній відбиті думи й почуття, життя простого народу в післяреформеній Росії. Разом з тим з оповідань селян ми довідаємося про їхнє життя до 1861 року. Наприклад, Савелій розповідає про жестокостях свого колишнього поміщика Шалашникова, що поров своїх кріпаків. Наочним прикладом пана-кріпосника в поемі є старий князь Утятин, показаний у главі “Мізинок”. Поема розкриває на римерах образів селян особливості російського національного характеру, “до позитивні його якості, так і негативні

Автор добутку зображує селян всебічно. Ми бачимо, як вони відпочивають (глава “Сільська ярманка”), довідаємося, як живуть і трудяться. Поет надає право селянам самим розповісти про своє життя, працю й турботи. Причому в читача не виникає ні найменшого сумніву в тім, що селянин говорить саме так: А горі наше міряли?

Роботі міра є? Вино валить селянина, А горі не валить його? Робота не валить? Мужик лиха не міряє, Із всякою справляється, Яка не прийди

Мужик, трудячись, не думає, Що сили надірве… Селяни в поемі діляться на рабів і ті, хто протестує проти такого життя. Це Яким Нагой і Савелій, богатир святорусский. Яким захищає інтереси народу, виражає протест, що до кінця ще не дозрів. Він виходець із самих низів народу й знає вагу селянського життя не понаслышке.

Савелій також селянин, що цінує волю: “Таврований, так не раб!” говорить він про себе. Селянське терпіння Витривале, так часом Є і йому кінець. Але частина селян свыклась зі своїм рабським положенням і не хоче нічого міняти. Такий Іпат, лакей князів Утятиных, а також Яків, “холоп зразковий”. У численних образах селян Некрасов показав такі їхні риси, як працьовитість, гуманність, розум, чесність, стійкість і терпіння

Але автор також показує й негативні риси народу: пасивність, покірність, неосвіченість. Некрасов, будучи знавцем російської народної творчості, увів у поему безліч вставних елементів: пісень, прислів’їв, приказок. Це додало мові добутку справжні народності, а авторові дало можливість глибше розкрити світогляд і почуття селян

“Хвали траву в стозі, а пана в труні”, говорить селянин Улас, використовуючи прислів’я. Як відомо, саме в усній народній творчості укладена мудрість народу. Смуток і туга чується в народних піснях, представлених у поемі. Їхньої назви говорять самі за себе: “Голодна”, “Панщинна”. Коштує мужик Колишеться, Іде мужик – Не дихається!

З кори його распучило, Туга-Лихо змучило. Бідне, нечуханий Калинушка, Нема чим йому хизуватися, Тільки розписана спинушка, Так за сорочкою не знати. Пісні допомагають читачеві зрозуміти, що, незважаючи на скасування кріпосного права, життя селян як і раніше дуже важка, тому що на місці старих форм експлуатації з’являються нові, а селяни як і раніше залишаються жебраками. Некрасов показав Русь не тільки як держава рабів і панів, але і як чарівну країну, у якій багато чудес: мовець пеночка, скатертина-самобранка – все це атрибути російських народних казок

Є тут місце й сьогоденню богатирському подвигу. Ти думаєш, Матренушка, Мужик не богатир? І життя його не ратна, И смерть йому не писана В бої а богатир!

Ланцюгами руки кручені, Залізом ноги ковані. Спина… лісу дрімучі Пройшли по ній – сломалися.

А copyright

Збережи - » Народності поеми Н. А. Некрасова «Кому на Русі жити добре» . З'явився готовий твір.

Народності поеми Н. А. Некрасова «Кому на Русі жити добре»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.