Народ у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”

Я намагався писати історію народу. Л. Толстой Л. Н. Толстой уважав, що пересування стрілок на годинниках історії залежить від обертання безлічі зчеплених один з одним коліщат, а цими коліщатами виявляються люди з нескінченною розмаїтістю характерів. У романі “Війна й мир” – найбільшому добутку не тільки росіянці, але й світової літератури – Толстому вдалося не тільки відобразити найважливіші події в історії російського народу, але й розкрити особливості російської національної самосвідомості. Поклавши в основу роману “думка народну”, письменник перевіряє цінність і зрілість своїх героїв відношенням до простих російських мужиків, до солдатів. Спостерігаючи за народом, поринаючи в саму гущавину подій, герої Толстого роблять важливі для себе відкриття, які часто міняють їх подальше життя

Щира, відкрита, життєлюбна Наташа Ростова, можна сказати, просочена російським національним духом: “Де, як, коли всмоктала в себе з того російського повітря, яким дихала, – ця графинечка, вихована гувернанткою-француженкою, – цей дух, звідки вона взяла ці прийоми… Але дух і прийоми ці були ті самі, виняткові, недосліджувані, росіяни”. Саме тому Наташе близька народна музика, народні танці

Але її любов до народу не обмежується пасивним замилуванням, і у важке для країни час Наташа вимагає, щоб їхні підведення, куди вже занурили майно, були віддані пораненим. У спілкуванні з російськими солдатами знаходить сенс і мети життя Пьер Безухов, усвідомивши хибність своїх колишніх установок. Назавжди він залишається вдячним Платонові Каратаеву, з яким познайомився в полоні у французів, – росіянинові солдатові, що проповідує добро й любов до життя. Хоробрість і самовідданість російського народу під час бою при Аустерлице багато в чому вплинули на відмову від честолюбних устремлінь князя Андрія Болконского.

И цьому народу князь присвятив все своє життя, коли почалася Вітчизняна війна 1812 року – час грізних випробувань, що внесло величезні зміни в життя всього російського народу. Колосальну хвилю гніву викликало напад французів на Росію у всіх людей, кому була не байдужна доля батьківщини. На боротьбу з ворогом піднялася вся країна. Багато хто, у тому числі й Андрій Болконский, пішли в діючу армію. Такі, як Пьер Безухов, віддавали свої гроші на військові потреби, споряджали ополченців

Багато купців, наприклад Ферапонтов, спалювали свої крамниці або роздавали майно, щоб нічого не дісталося французам. Мирні жителі Москви перед вступом у місто військ Наполеона покинули місто, щоб не виявитися під владою загарбників. Високий патріотичний дух показали російські люди під час Бородінського бою, де виявилися й високе почуття товариства, і свідомість боргу, і фізична й моральна сила солдат

На Бородінському полі французи вперше зштовхнулися із супротивником такої сили духу. Саме тому російський народ здобув перемогу в цій війні, адже втеча французів з Москви і їхній остаточний розгром з’явилися наслідком спільних дій регулярної армії, партизанських загонів і місцевих жителів, які відмовлялися продавати ворогам сіно й продовольство, залишали міста й села, захоплені ворогами, спалювали запаси й склади, прирікаючи французів на голодну смерть. Російські люди розуміли, що результат війни залежить від кожного з них, і тому не бідували ні в переконаннях, ні в понуканнях. І вони відстояли-своє життя. “Дрюк народної війни піднялося із всею своею грізною й величною силою й, не запитуючи нічиїх смаків і правил, з дурною простотою, © Алл Соч. РУ 2005 але з доцільністю, не розбираючи нічого, піднімалася, опускалася й гвоздила французів доти, поки не загинула вся навала”.

“Чудесним, незрівнянним народом” називає російський народ Л. Н. Толстой, захоплюючись його мужністю, самовідданістю, стійкістю його духу, які допомогли розгромити навіть непереможну колись армію Наполеона

Збережи - » Народ у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” . З'явився готовий твір.

Народ у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.