У сучасному суспільстві проблема стресу стає надзвичайно актуальною. У стресові стани потрапляють і підлітки через гострі, тривалі конфлікти в сім’ї або школі. Іноді люди страждають від почуття самотньості, відсутності близьких друзів або розриву з ними, невдач у відносинах з особами протилежної статі. Не всі підлітки готові до таких випробувань, не всі вміють розважливо поводитися в таких ситуаціях. Іноді їм здається, що варто застосувати для виходу із такого стану наркотичні речовини, прос тіше кажучи — наркотики. Це хибний шлях. Наркотики не допоможуть. При дії наркотичних речовин розвивається внутрішнє оманливе відчуття приємності, комфорту, забуття, виникають ілюзії, змінюються відчуття. З’являється бажання повторити ці відчуття, і, як результат, формується наркотична залежність.

Захворювання наркоманією протікає у три стадії. У здорової людини, яка вперше спробувала наркотичне зілля, зазвичай відчуття приємності не буває, а спостерігається бурхлива реакція відторгнення та ознаки отруєння. Крім того, виникають й інші реакції, які залежать як від особливостей тої чи іншої наркотичної речовини, так і від індивідуальних особливостей людського організму. Може з’явитися кашель, посилене серцебиття, холодний піт, галюцинації, відчуття тривоги і навіть страх смерті, які нерідко переходять у забуття і сон.

Однак при подальшому вживанні наркотиків ці явища минають і наступає перша стадія захворювання. З’являється ейфорія. Приймання наркотику викликає покращення настрою, збудження, яке згодом змінюється пригніченістю, тугою, відчуженістю, виникненням депресії. Попередня доза наркотичної речовини стає недостатньою. Щоб викликати ейфорію (кайф), потрібно збільшувати дозу наркотику. Розвивається психічна залежність від нього. Людина намагається отримати наркотичну речовину заради задоволення, але поки що може обійтися без неї: відсутність наркотичної речовини неприємних відчуттів не викликає. Особливість цієї стадії полягає в тому, що організм лише частково пристосувався до дії наркотику. На цій стадії людині відносно легко відмовитися від наркотиків. На подальших стадіях хвороби це зробити значно важче.

Друга стадія захворювання наркоманією характеризується появою фізичної залежності від наркотику. Обмін речовин в організмі наркомана змінюється настільки, що наркотична речовина стає необхідною ланкою в ланцюгу порушеного обміну. Відсутність у наркомана можливості приймати наркотики на даній стадії супроводжується цілою гамою фізіологічних та фізичних порушень: тремтінням рук, головним болем, сильним болем у м’язах та суглобах, зростанням тривоги, занепокоєнням, концентруванням усіх думок тільки на необхідності отримати потрібну дозу наркотику. Якщо такий стан можна зняти вживанням наркотичної речовини, то це означає, що хвороба перейшла в іншу стадію — сформувалася фізична залежність від наркотичної речовини.

З часом організм пристосовується до перенесення великих доз наркотиків. У ньому відбувається перебудова, яка дозволяє нейтралізувати отруту, зробити її менш небезпечною. Однак ця перебудова супроводжується змінами, які негативно впливають на інші процеси життєдіяльності.

Позбутися наркотичної залежності надзвичайно важко, практично неможливо. Наркоманія є одним із найнебезпечніших соціальних явищ. Зловживання наркотиками може стати причиною травм, катастроф, втрати людиною працездатності, духовних потреб та вольових рис.

Боротьба з наркоманією — вагома соціальна та медична проблема. До боротьби з наркоманією залучається суспільство, при психіатричних лікарнях організовані наркологічні відділення. Є лікарні, де проводять анонімне лікування наркоманів в амбулаторних умовах. Знання про наслідки наркоманії та невживання наркотиків за будь-яких обставин — перший і голов ний спосіб профілактики наркоманії.

Кримінальний Кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за торгівлю (розповсюдження) наркотиків. Діє ціла низка законів, які карають за незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилку або збут наркотиків. Покарання передбачають величезні штрафи, позбавлення волі терміном від трьох до десяти років з конфіскацією майна.