Дуже цікаве подання Некрасова про музу. Цариця поетичного натхнення стає для Не-Красова постійною супутницею. Але вона не забавляє його оспівуванням краси й пишноти миру. Ні, муза Некрасова - це «сумна супутниця сумних лих-няков».

Вона вболіває разом з поетом, плаче від состра-данія до долі нещасних людей. Муза кличе Некрасо-Ва до помсти, змушує дати страшну клятву - посвя-тить своє життя служінню людям. Вірш «Муза» змушує читача задуматися про те, як вос-приймає поет свій дарунок, яку обов’язок бере на себе. У вірші «Елегія» є такі рядки: Шепнула муза мені: - Настав час іти вперед: Народ звільнений, Але чи щасливий народ?..

Ці рядки ясно показують читачеві, що своїм боргом поет уважав постійну боротьбу за щастя наро-так: Я ліру присвятив народу своєму. Бути може, я вмру, невідомий йому, Але я йому служив - і серцем я спокійний… Поет щиро переживає за долю простих людей. Муза змушує поета не тільки оспівувати всі прекрас-ное, що є на світі. Насамперед муза, богиня ис-кусств, допомагає Некрасову використовувати свій поэти-ческий дарунок для того, щоб з особливою реалістичністю й гостротою показати картини народних нещасть, Як би не хотілося забути все, що пов’язане з долею наро-так, це неможливо.

Муза змушує Некрасова з осо-бым жалем ставитися до чужого лиха. Короткий вірш «Учорашній день, години в шостому» показує, як поет сприймає музу. У даний-ном вірші селянка рівняється з богинею мистецтв і поезії. Муза змушує поета забути про всім і оспівувати те, що робить на усі права захищені 2001-2005 його особливе впе-чатление.

Муза змушує інакше глянути на самі повсякденні явища. Поет називає селянку « сест-рій Музи» саме тому, що її образ змусив його з болем уболівати про нещасну з\дьбе простої жінки. Селянка принижена, сцена її побиття - яскравий при-мір нелюдськості й жорстокості суспільства

Правлячи-Щий клас поневолює тіло й душі своїх рабів. І мно-гие ставляться до цьому зовсім спокійно. Тільки поет щирий у прояві власних почуттів