Олександр Сергійович Грибоєдов став знаменитий завдяки одному добутку, про яке Пушкін сказав: “Його рукописна комедія “Горі від розуму” зробила неописану дію й раптом поставила його поряд з першими нашими поетами”. Сучасники затверджували, що “Горі від розуму” - “картина вдач і галерея живих типів”. З тих пор комедія продовжує захоплювати читачів і глядачів, що сприймають її героїв як живих людей. Діючі особи п’єси не тільки живуть, ходять на бал, люблять, ревнують. Кожний з них ділиться із глядачем і читачем своєї, саме їм виношеною й вистражданою точкою зору на мир. У комедії йде напружений діалог життєвих философий і мировоззрений. З одного боку, його веде Чацкий, передова людина свого часу, з іншого боку - Фамусов і ті, хто поруч із ним, - фамусовское суспільство. Фамусов - типовий представник панської й чиновницької Москви першої чверті XIX століття, але минуле століття “покірності й страху” - його ідеал. Він звеличує небіжчика дядька за те, що той умів підслужитися, згинаючись вперегиб, виряджався блазнем, щоб помітили. Він захоплюється якимось Кузьмою Петровичем, що і сам був багатий, вигідно женився, Та й дітям залишив не тільки солідну спадщину, але й посади. І сам Фамусов радеет за рідних, пристроюючи їх на тепленькі, дохідні містечка. І все це для того, щоб тугіше набити калитку. На його думку, той не наречений для дочки, У кого немає душ тисячі два кріпаки. А якщо людина не служить, по-своєму управляє маєтком, проповідує вільні погляди, він, як Чацкий, попадає в розряд вільнодумців, небезпечних людей. Небезпека для себе й собі подібних Фамусов бачить і в навчанні, книгах, мріючи “зібрати всі книги б так спалити”, щоб не розводилося інших “людей і справ, і думок”. Більше лиховісною фігурою з’являється перед нами полковник скалозуб, бездушний кар’єрист, тому що за copyright
Збережи - » МОРАЛЬНИЙ ВИГЛЯД І ЖИТТЄВІ ІДЕАЛИ ФАМУСОВСКОГО СУСПІЛЬСТВА . З'явився готовий твір.