Біблію «читати треба так, щоб одним оком дивитися крізь себе на Ісус Христа, а іншим на нашу повсякденну сучасну дійсність». М. Пришвін Міркування над прочитаною книгою… Замислюючись над цією фразою, я мимоволі попадаю в скрутний стан, оскільки у світі створена незліченна кількість воістину чудових літературних творів. Але для мене Книгою книг є Біблія!

И мені дуже хотілося б поразмышлять над сторінками цього добутку. Протягом багатьох століть Священне Писання вважалося світовою енциклопедією, загальноприйнятою книгою для читання. Так і я, читаючи Біблію, осягаю правоту цих тверджень, дивуючись величезному числу тим, аспектів, позицій, з яких можна аналізувати текст Священного Писання

Читаючи Біблію й намагаючись зрозуміти її суть, я усвідомила, що основними поняттями, відбитими Книгою книг, яляются поняття Добра й Зла. Дуже важливо й цікаво те, що їхнє розкриття протягом усього тексту Священного Писання здійснюється в різних формах, наприклад через заповіді, дані людству Богом^ От деякі з них: не убий, не укради, возлюби ближнього свого, як самого себе… Ці заповіді становлять моральну основу людського Буття. Міркуючи над сторінками Біблії, я дійшла висновку про те, що поняття Добра вміщає в себе всепрощаючу любов, жаль, самопожертву. Зло ж - це гріхопадіння, братовбивство… Як відомо, наше життя - це жорстока боротьба добра й зла. А художні літературні твори, як правило, - це відбиття нашого життя

Дуже в багатьох добутках знаходять своє відбиття теми й мотиви, породжені Біблією й підказані життям. Саме читаючи текст Священного Писання, я переконалася в цьому. В «Злочині й покаранні» Федора Михайловича Достоєвського тема боротьби зі злом придбала для мене в цьому світлі особливе звучання

Родіон Розкольників, зробивши вбивство, умирає морально, гноблений борошнами совісті, і врятувати його може тільки каяття, звертання до Євангелія. І як Лазар, відроджений Ісусом на четвертий день після своєї смерті, Родіон Розкольників вертається до життя теж на четвертий день після гріхопадіння, доконаного їм злодіяння, і причиною тому було читання Вічної книги - Біблії й каяття в доконаному злі. Саме з таких позицій дозволяє мені сприймати образ Раскольникова, його проблеми й лиха прочитана мною Біблія. Але «Злочин і покарання» далеко не єдиний добуток, у якому знайшли своє відбиття біблійні символи ;,і мотиви. У романі «Майстер і Маргарита» Майстер, з волі Булгакова, створює дуже своєрідне «п’яте Євангеліє», що входить до складу мікророману про Понтія Пілаті й Иешуа Га-Ноцри. А наскільки глибоко втілив ідеї боротьби Добра й Зла Володимир Дудинцев у романі «Білі одяги».

Усе в цьому добутку підпорядковано розкриттю ідеї, більше того, розкриттю даних філолофсько-моральних понять. Можливо, якби я не думала й не читала Вічної книги, багато образів і символи залишилися б для мене не пізнаними до кінця. Я б не осягла всього того, що намагалися сказати письменники, створюючи свої добутки й опираючись на біблійні мотиви

Знайомство з текстом Біблії й міркування над її сторінками дало мені подання про науку, іменованої філологічної библеистикой. Ця наука вивчає достоїнства і язикове оформлення Біблії. І це дуже важливо! Як часто ми вживаємо яскраві язикові перлини, не відаючи, що першоджерело більшості з них - Біблія. Як часто ми, зітхаючи про тлінність буття, вимовляємо: «Суєта суне!

» Виявляється, слова ці належать ієрусалимському цареві Екклесиасту. І про це написано в одній із книг Нового Завіту. «Фома ти невіруючий!

» - дорікаємо ми кого-небудь за невір’я. Фома ж був, відповідно до Священного Писання, учнем Ісуса, що не желали вірити в Його відродження. «Упасти духом» (Іов. 4,5), «волосся стають сторчма» (Іов. 4,15), «відвести душу» (Іов. 33,18), - от ті влучні виречення, що переходили зі століття в століття й дійшли до наших днів. Безумовно, читання й міркування над сторінками Книги книг дозволили довідатися мені все це й співвіднести із днем сьогоднішнім

Як відомо, Біблія - Книга книг, що складає із сімдесятьох семи книг і имеющая безліч авторів. І мені було дуже цікаво думати про те, якою мірою особистість кожного з авторів вплинула на створену їм частина Священного Писання. Так, Лука, автор одного з Євангелій, був блискуче утворений у всіх науках епохи еллінізму: риториці, філософії, медицині. Він був професійним істориком і лікарем

Знаючи все це про Луку й вчитуючись у сторінки його Євангелія, я зауважую, що як психолог він постійно тримає в увазі реакцію навколишньої юрби, позначає загальний настрій, як тло, на якому розвертаються описувані події. Як лікар, за моїми спостереженнями, він особливо чуйний до болю й страждань людей, не говорячи вуж про велике число чисто медичних термінів, що не зустрічаються в інших євангелістів. От на такі міркування навело мене читання Біблії й знайомство з долею одного з авторів Євангелій. Безсумнівно, аналізуючи текст Вічної книги, не можна обійтися без думки про те, як же читати Біблію

Міркування такого роду, що виникли в мене, дуже потрібні й цікаві! Так я дійшла висновку про те, що текст Священного Писання можна сприймати буквально, і тут головну роль для мене грають мої особисті емоції, переживання, почуття й асоціації. Крім того, Біблія - це Писання, у якому відбита історія людства

И, отже, існує історичний підхід до прочитання цього унікального утвору. Цікаво, що all soch © 2005 свідчення Біблії про всесвітній потоп підтверджується археологічними розкопками в Єгипті, що виявили там товстий шар мулу з родючим ґрунтом під ним. Міркуючи над текстом Книги Життя, я затверджуюся в думці про те, що Біблія - унікальний літературний твір. У цьому переконує мене величезне число літературних жанрів, представлених у Священному Писанні. Це й новели, і притчі, наставляння, сказання, этико-юридиче-ские приписання, легенди, історичні портрети, філософські трактати. І ця жанрова своєрідність потрясає!

Так… Міркувати над Біблією можна нескінченно, оскільки більше ємне й глибоке за змістом і змістом добуток людство навряд чи мало й буде мати. Але основна думка, породжена моїми міркуваннями над Священним Писанням, полягає в тім, що Біблія - це класичний добуток, що пройшов суворий іспит часом і витримав його. Актуальність Біблії, на мою думку, безперечна, тому як у цій Вічній книзі ми знаходимо відповідь на будь-який хвилюючий нас питання. У ній - основні моральні принципи людського буття, загальнолюдські норми поводження, згідно яким повинен жити Людина. Звичайно ж, усвідомивши все це, я ще не раз буду перечитувати Велику Книгу Життя й, без сумніву, буду ще не раз міркувати над її сторінками